Лікарняні заклади: структура та види

Arial

-A A A+

Вступ

Лікарня — лікувально-профілактичний заклад, призначений для надання стаціонарної медичної допомоги хворим. Лікарня, що надає стаціонарну медичну допомогу хворим з лікарських спеціальностей одного профілю називається однопрофільною, а з декількох лікарських спеціальностей — багатопрофільною.

Однопрофільні лікарняні заклади створюються для надання медичної допомоги населенню певної території (міста, району), спеціалізовані — для надання спеціалізованої медичної допомоги населенню регіону (республіки, області, міста в містах Києві, Севастополі). У своєму складі лікарня може мати поліклініку чи амбулаторію.

Лікарня, на яку покладено функції органу управління охороною здоров’я району, називається центральною районною лікарнею, міста — центральною міською лікарнею.

1. Навести перелік закладів охорони здоров`я, що належать до типу „лікарняні заклади”

1.1. Лікарняні заклади:

1.1.1. Багатопрофільні:

— Госпіталь для інвалідів війни.

— Дитяча басейнова лікарня на водному транспорті.

— Дитяча лікарня (республіканська, обласна, міська, районна).

— Дитяче територіальне медичне об’єднання.

— Дільнична лікарня (у т.ч. сільських, селищних та міських рад).

— Лікарня (республіканська, обласна, центральна міська, міська,

центральна районна, районна).

— Лікарня на водному транспорті (центральна, басейнова,

басейнова, портова).

— Лікарня на залізничному транспорті (центральна, дорожня,

відділкова, вузлова, лінійна, дитяча).

— Лікарня нафтопереробної промисловості України.

— Лікарня професійних захворювань.

— Лікувально-діагностичний центр.

— Медико-санітарна частина (у т.ч. спеціалізована).

— Медичний центр (різного профілю).

— Міська лікарня швидкої медичної допомоги.

— Перинатальний центр зі стаціонаром.

— Пологовий будинок (обласний, міський, районний).

— Студентська лікарня (обласна, міська).

— Територіальне медичне об’єднання

— Українська дитяча спеціалізована лікарня „Охматдит”.

— Українська психіатрична лікарня з інтенсивним (суворим)

наглядом.

— Український госпіталь для воїнів-інтернаціоналістів.

— Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни (Пункт 1.1.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ N 229 ( z0611-04 ) від 07.05.2004 ) [4, с. 87].

1.1.2. Однопрофільні:

— Дермато-венерологічна лікарня.

— Інфекційна лікарня.

— Косметологічна лікарня.

— Лікарня відновного лікування.

— Наркологічна лікарня.

— Наркологічний диспансер.

— Онкологічний диспансер.

— Отоларингологічна лікарня

— Офтальмологічна лікарня.

— Протитуберкульозний диспансер.

— Психіатрична лікарня.

— Психіатричний диспансер.

— Психоневрологічна лікарня.

— Травматологічна лікарня.

— Туберкульозна лікарня.

— Фізіотерапевтична лікарня.

— Шкірно-венерологічний диспансер.

1.1.3. Спеціалізовані:

— Гастроентерологічний диспансер

— Дермато-венерологічна лікарня (у т.ч. дитяча).

— Дитячий кардіоревматологічний диспансер.

— Ендокринологічний диспансер.

— Інфекційна лікарня (у т.ч. дитяча).

— Кардіологічний диспансер.

— Косметологічна лікарня.

— Лікарня відновного лікування (у т.ч. дитяча).

— Лікарсько-фізкультурний диспансер.

— Наркологічний диспансер.

— Онкологічний диспансер.

— Отоларингологічна лікарня.

— Офтальмологічна лікарня.

— Протитуберкульозний диспансер.

— Психіатрична лікарня (у т.ч. дитяча).

— Психіатричний диспансер.

— Психоневрологічний диспансер.

— Травматологічна лікарня.

— Трахоматозний диспансер.

— Туберкульозна лікарня (у т.ч. дитяча).

— Фізіотерапевтична лікарня.

— Центр з профілактики та боротьби зі СНІДом.

— Центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової

системи.

— Шкірно-венерологічний диспансер .

1.1.4. Особливого типу:

— Лікарня „Хоспіс” (республіканська, обласна, міська, районна).

— Обласне дитяче патолого-анатомічне бюро.

— Патолого-анатомічне бюро (республіканське, обласне, міське).

— Патолого-анатомічний центр України.

— Спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення.

(Український, республіканський, обласний, міський).

— Спеціалізована поліклініка Українського науково-дослідного

протичумного інституту ім. І.І.Мечнікова.

— Українська алергологічна лікарня.

— Український лепрозорій.

— Центр реабілітації репродуктивної функції людини (республіканський, обласний) (Абзац підпункту 1.1.4 пункту 1 в редакції Наказу МОЗ N 114 ( z0225-03 ) від 17.03.2003 [4, с. 88].

— Державна наукова установа «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами (Підпункт 1.1.4 пункту 1 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я N 600 ( z0968-09 ) від 17.08.2009) [4, с. 88].

2. Навести структуру денного стаціонару поліклініки

Денний стаціонар (ДС) – це форма організації медичної допомоги населенню, структурний підрозділ амбулаторно-поліклінічного чи іншого лікувального закладу, який призначений для проведення постійних лікувально-реабілітаційних, діагностичних і профілактичних заходів хворим в умовах поліклініки [6, с. 13].

До структурних підрозділів денного стаціонару поліклініки (ДСП) належать;

Палати,
кімната відпочинку для хворих,
маніпуляційна,
ординаторська,
кабінети завідувача і старшої медичної сестри.

Безпосереднє керівництво роботою ДС забезпечується завідувачем – терапевтом та сімейним лікарем вищої кваліфікаційної категорії. Контроль за лікуванням хворих хірургічного, гінекологічного і офтальмологічного профілю забезпечують завідувачі відповідних підрозділів поліклініки.

Скерування хворих в ДС здійснюють сімейні лікарі, педіатри, невропатологи, хірурги, офтальмологи, користуючись затвердженим переліком показань до лікування в амбулаторно-поліклінічних умовах. Крім цього, в денний стаціонар скеровуються хворі після виписки з лікарні і домашнього стаціонару.

Показання та протипоказання для скерування хворих в денний стаціонар визначаються стадією і ступенем тяжкості захворювання.

Завданням денного стаціонару є:

— забезпечення висококваліфікованою стаціонарною медичною допомогою диспансерних хворих в амбулаторних умовах;

— наступність в обстеженні і лікуванні хворих між сімейними лікарями, ДСП, лікарнями і реабілітаційним відділенням поліклініки;

— систематичне впровадження в практичну медицину сучасних методів діагностики, лікування і профілактики в амбулаторно-поліклінічних умовах;

— скорочення термінів тимчасової непрацездатності хворих;

— аналіз медичної і соціальної ефективності роботи денного стаціонару;

— підвищення професійного рівня лікарів і середнього медичного персоналу;

— забезпечення здорового способу життя, ліквідація шкідливих звичок, засвоєння необхідних санітарно-гігієнічних знань і принципів ДСП кожним пацієнтом [6, с. 15].

Обстеження, лікування та долікування хворих в ДСП здійснюється з залученням всіх діагностичних і лікувально-реабілітаційних підрозділів поліклініки.

3. Заклади, що посідають провідне місце у системі стаціонарної допомоги дорослому населенню

Серед лікувально-профілактичних установ лікарня завжди займала і продовжує займати особливе місце.

В лікарнях населення одержує висококваліфіковану і спеціалізовану стаціонарну допомогу.

Стаціонарна медична допомога надається в основному при найбільш тяжких захворюванях, вимагаючих комплексного підходу до діагностики і лікування, примінення найбільш складних методів обстеження і лікування з використанням найновіших медичних технологій, навідь дуже дорогоціннихї, а в ряді випадків — оперативного вмішування, постійного лікарняного спостереження і інтенсивного догляду.

Важливо також відмітити, що лікарня здавня була ізалишається сьогодні основною кліничною базою, де готують майбутніх лікарів, середній медичний персонал. В великих клінічних лікарнях в клініках медичних вузів і НДІ підвищують свою кваліфікацію або отримують вузьку спеціалізацію уже дипломовані лікарі.

В цілому на утримання і розвиток стаціонарних установ в більшості розвинутих країн витрачається від 60% до 80% і більше всіх асигнують, які виділяються системі охорони здоров’я із різних джерел її фінансування.

Лікарняна допомога і сьогодні залишається найбільш капіталовміським сектором системи охорони здоров’я.

Лікарнянні установи диферинціються по різних ознаках, типах, категоріях, профільності і т.ін.

В залежності від адміністративно-територіального положення лікарніділяться на обласні, міські, районні, дільничні.

По профілю виділяють багатопрофільні стаціонари і спеціалізовані лікарні і диспансери (туберкульозні, онкологічні, психоневрологічні і ін.) [1, с. 118]

По порядку госпіталізації виділяють лікарні швидкої допомоги, лікарні для планової госпіталізації і лікарні для загального (змішаного) госпіталювання.

По системі організації лікарні класифікуються на об’єднаніі необ’єднані з поліклініками, при цьому для обласної лікарні, а також для ЦРЛ наявність поліклініки як структурної частини є практично завжди обов’язковим.

Існують і інші додаткові ознаки для класифікації лікарні, наприклад,по режиму, по ступеню інтенсивності лікуванняі догляду і ін.

Вданийчас стаціонарна медична допомога може надаватися в різних ЛПУ. Існує слідуюча номенклатура лікарняних установ:

— Лікарні на водному транспорті (центральна басейна, басейна, портова, лінійна).

— Лікарні на залізничному транспорті — (центральна, дорожня, відділкова, вузлова, лінійна).

— Міська лікарня.

— Міська лікарня швидкої медичної допомоги.

— Госпіталь для інвалідів Вітчизняної війни.

— Дитяча міська лікарня.

— Дитяча обласна лікарня.

— Обласна лікарня.

— Районна лікарня.

— Дільнична лікарня.

— Центральна міська лікарня.

— Центральна районна лікарня

— Центральна медико-санітарна частина.

— Медико-санітарна частина.

Спеціалізовані лікарні.

— Дитяча інфекційна лікарня.

— Дитяча лікарня відновлювального лікування

— Дитяча психіатрична лікарня.

— Дитяча туберкульозна лікарня.

— Інфекційна лікарня.

— Лікарня відновлювального лікування.

— Наркологічна лікарня.

— Офтальмологічна лікарня.

— Психоневрологічна лікарня.

— Психіатрична лікарня.

— Туберкульозна лікарня.

— Фізіотерапевтична лікарня [1, с. 125-126].

Будь-яка стаціонарна установа (без поліклініки) по функціональному призначенню, як правило має 3 підрозділи: управління, стаціонар і адміністративно-господарча частина.

Кожна функціонально-структурна частина в свою чергу складається із ряду підрозділів. Так до управління лікарнею крім головного лікаря і його замісників, відноситься архів, бухгалтерія, бібліотека і ін.

Стаціонар складається з приймального відділення (централізоване чи децентралізоване), спеціалізованих палатах відділень, операційного блока і ін.

Лікувально-діагностична служба може бути єдиною для стаціонару і поліклініки і включати різного роду профілю лаболаторії, кабінети (ЕКГ, ренгтенівський, фізіотерапевтичний, ЛФК, масажу та ін.).

В лікарнях як структурний елемент повинна бути аптека, патологічне відділення (морг).

До адміністративно-господарчої частини відноситься харчоблок, склади, пральня (якщо вони не централізовані в місті), технічний відділ, дезинфікаційна камера і т.д.

Виходячим із основних функцій і типічних рис традиційної моделі лікарні виділяють слідуючі основні структурні частини стаціанару: приймальне відділення, профілюючі лікувальні відділення, відділення спеціальних видів лікування, відділень діагностичної служби і інші.

Приймальне відділення стаціонару лікарні може бути централізованим (для всієї лікарні) або децентралізоване (для окремих профільних структурних її частин).

Основні задачі приймального відділення:

Прийом хворих,постановка діагнозу і вирішення питання про необхідність госпіталізації.
Реєстрація хворих і обхід руху в стаціонарі.
Медична сортировка хворих.
Надання при необхідності невідкладної медичної допомоги.
Санітарна обробка хворих (в ряді випадків).
Виконання функцій овідкового центру про стан хворих [1, с. 142].

Самостійні штатні посади чергових лікарів прийомних відділень установленні в лікарнях, що мають 500 ліжок і більше, а в лікарняхз числом ліжок менше чергують по черзі всі ординатори лікарні.

В лікарнях на 200 ліжок і більше в штаті приймального покою є лікар — завідуючийвідділенням, а також середній і молодший медичний персонал. При наявності самостійних штатних посад лікарів в приймальному відділенні, хворих поступаючих в години роботи лікарів відділень, окрім лікарів приймального відділення, оглядають ординатори відповідних відділень.

В крупних багатопрофільних лікарнях цілодобове чергування в приймальному відділенні забезпечує бригада лікарів, що складаєтьсяз хірурга, травмотолога, терапевта і рентгенолога.

Лікарі інших спеціальностей(гінеколог, уролог, нейрохірург, нервопатолог і ін.) чергують, як правило, в відповідних профільних відділеннях і при необхідності їх викликають в приймальне відділення на косультацію.

Після огляду хворого із приймального відділення направляють або в спеціалізоване (якщо встановлений діагноз), або в діагностичне відділення (палату), що входить структурно і територіально в приймальне відділення.

Однією з функцій стаціонару лікарні є боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями, наявність яких ускладнює лікування хворих, приводить до утяжеління ісходів і підвищенню проводженості лікування.

З метою здійснення боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями в приймальному відділенні виділяються діагностичні палати — для короткочасного перебування температурних хворих до уточнення діагнозу. Упоступаючих хворих і їх рідних збирають детальний епідеміологічний анамнез. При поступанні дітей обов’язкова справка СЕС про перенесені дитиною інфекційні захворювання і про контакт з інфекційними хворими.

Висновки

Серед лікувально-профілактичних установ лікарня завжди займала і продовжує займати особливе місце.

Лікарняні установи диференціюються по різних ознаках, типах, категоріях, профільності та ін.

В залежності від адміністративно-територіального положення лікарні діляться на обласні, міські, районні, дільничні.

По профілю виділяють багатопрофільні стаціонари і спеціалізовані лікарні і диспансери (туберкульозні, онкологічні, психоневрологічні і ін.)

По системі організації лікарні класифікуються на об’єднані та необ’єднані з поліклініками, при цьому для обласної лікарні, а також для ЦРЛ наявність поліклініки як структурної частини є практично завжди обов’язковим.

До структурних підрозділів денного стаціонару поліклініки (ДСП) належать палати і кімната відпочинку для хворих, маніпуляційна, ординаторська, кабінети завідувача і старшої медичної сестри.

Список використаних джерел

Баєва О. В. Менеджмент у галузі охорони здоров’я. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 639, с.
Медичне право України: Збірник нормативно-правових актів / Упор. і наук. ред. Н.Б.Болотіна. — К. : Ін Юре, 2001. — 410 с.
Организация работы дневных стационаров /Под ред. М.П. Павловского. – К.: Здоровье, 1989. — 72 с.
Охорона здоров’я в Україні: Нормативна база /Укл. Є. К. Пашутинський. — 2-е видання випр. і доп. — К. : КНТ, 2006. — 478, с.
Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров’я в Україні / Світлана Биченко, Наталія Буркат, Валерій Войцехівський та ін.; Ред. В. М. Лехан; Ініціативи в галузі охорони громадського здоров’я. — К.: Сфера, 2001. — 174, с.
Тубольцев А.Н., Смеянов В.А. Организация работы дневного стационара в условиях поликлиники //Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2002. — №2.- С.13-16
Яровинский М. Я. Дневной стационар в поликлинике //Медицинская помощь. — 2001. — № 4. — С.9-11