Надзвичайні ситуації у житті

- БЖД та охорона праці -

Arial

-A A A+

План

  1. Вступ

  2. Визначення поняття 'надзвичайна ситуація' та причини їх виникнення

  3. Класифікація надзвичайних ситуацій

  4. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій

  5. Висновки

  6. Використана література

Вступ

Щодня в cвiтiфiксуються тисячi подiй, при яких вiдбувається порушення нормальних умов життя iдiяльностiлюдей iякiможуть призвести або призводять до загибелiлюдей та/або до значних матерiальних втрат. Taкiподії називаються надзвuчайнuмuсuтуацiямu.

Засоби масової iнформації, як правило, привертають увагу громадcькостiдо надзвичайних ситуацiй, особливо коли вони пов'язанiз життям вiдомих особистостей, призвели або можуть призвести до великої кiлькостiжертв, становлять загрозу нормальному життю iдiяльностiгруп людей, цiлих perioнів чи навіть кpaїн. Майже жодне газетне видання, жоден випуск радiо або телевiзiйних новин не виходить без таких повiдомлень.

1. Визначення поняття „надзвичайна ситуація” та причини їх виникнення

Загальні ознаки НС

  • Нaяність або зaгроза загuбелiлюдей чuзначне погipшення умов їх жuттєдiя.льностi
  • Заподiяння економiчнихзбuткiв
  • Іcmomнe погipшення стану довкiлля

До надзвuчайнux сuтуацiй, як правило, призводять аварії,катастрофu, сmихійні лиха тa iншi події,maкi як епiдемії,терористuчніакти, збройніконфлікти тощо.

Аварії подiляються на двi категорії:

до 1 категорії належать аварії, внаслiдок яких: загинуло 5 чи травмовано 10 iбiльше осiб; стався викид отруйних, радiоактивних, бiологiчно небезпечних речовин за санiтарно-захисну зону пiдприємства; збiльшилась концентрацiя забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищiбiльш як у 10 разiв; зруйновано будiвлi, спорули чи основнiконструкції об'єкта, що створило загрозу для життя iздоров'я значної кiлькостiпрацiвникiв пiдприємства чи населення;

до IIкатегорії належать аварії внаслiдок яких: загинуло до 5 чи травмовано вiд 4 до 10 осiб; зруйновано будiвлi, споруди чи основні конструкцiiоб'єкта, що створило загрозу для життя iздоров'я працiвникiв цеху, дiльницi(враховуються цех, дiльниця з чисельнiстю працiвникiв 100 осiб iбiльше).

Випадки порушення технологiчних процесiв, роботи устаткyвання, тимчасової зупинки виробництва в результатiспрацювання автоматичних захисних блокувань та iнші локальнiпорушення у роботiцехiв, дiльниць iокремих об'єктів, падiння опор та обрив дротiв лiнiй електропередач не належать до аварiй, що мають категорiї.

Подiї природного походження або результат дiяльностiприродних процесiв, якiза своєю iнтенсивністю, масштабом поширення iтривалicтю можуть вражати людей, об'єкти економiки та довкiлля, називаються небезпечнuми пpироднuми явищами. Руйнiвне небезпечне природне явище — це стихiйне лихо.

Надзвичайнiситуацiiмають рiзнiмасштаби за кiлькicтю жертв, кiлькiстю людей, що стали хворими чи калiками, кiлькiстю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмiрами економiчних збиткiв, площею територii, на якiй вони розвивались, тощо.

Baгoмість надзвичайної ситуацiiвизначається передусiм кiлькicтю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто piвнем системи «людина — життєве середовище» (далi- «Л — ЖС»), якої вона торкнулася, iрозмiром шкоди, сприч:иненоiцiй системi. Виходячи з iєpapxii систем «Л — ЖС», можна говорити про:.

  • iндивiдуальнi надзвичайнi ситуації коли виникаеє загроза для порушенняжиттєдiяльностi лише однієїособи;
  • надзвичайнi ситуаціїрiвня мiкроколективу, тобто коли загроза їх виникнення чи розповсюдження наслiдкiв стосується ciм”ї, виробничоїбригади, пасажирiводного купе тощо;
  • надзвичайнi ситуацiїрiвня колективу;
  • надзвичайнi ситуацiїрiвня макроколективу;
  • надзвичайнi ситуаціїдля жителiв мicma, району;
  • надзвичайнi ситуацїi для населення областi;
  • надзвuчайнi ситуації для населення країни;
  • надзвичайнi ситуаціїдля жителiв континенту;
  • надзвичайнi ситуації для всього людства.

2. Класифікація надзвичайних ситуацій

Як правило, чим бiльшу кiлькiсть людей обходить надзвичайна ситуацiя, тим бiльшу територiю вона охоплює. І навпаки, при бiльшiй площiпоширення катастрофи чи стихiйного лиха вiд нього страждає бiльша кjлькiсть людей. Через це в основу iснуючих класифiкацiй надзвичайних ситуацiй за їxмасштабом найчастiше кладуть територiальний принцип, за яким надзвичайнiситуацiї подiляють на:

  • локальнi,
  • об'єктовi,
  • мiсцевi,
  • регiональнi,
  • загальнодержавнi(нацiональнi),
  • котинентальнi,
  • глобальнi(загальнопланетарнi).

Локальнiнадзвичайнiситуацiївiдповiдають рiвню системи „Л – ЖС” з однiєю особою та мiкроколективом;

Об'єктовi– системам з piвнем колектив, макроколектив;

Мiсцевi- системам, в якiвходить населення мicтaабо району;

Регiональні- областi;

Загальнодержавні— населення країни iтак далi.

Сьогоднiшня ситуацiя в Українi щодо небезпечних природних явищ,

аварiй i катастроф характеризується як дуже складна. Тенденцiя зростання кiлькостi надзвичайних ситуацiй, важкiсть їx наслiдкiв змушуютьрозглядати їx як серйозну загрозу безпецi окремоїлюдини, суспiльствута навколишньому середовищу, а також стабiльностi розвитку економiкикраїни. До роботи в районi надзвичайноїситуацiїнеобхiдно залучати значну кiлькicть людських, матерiaльнихi технiчних pecypciв. Запобiгання надзвичайним ситуацiям, лiквiдацiя їx наслiдкiв, максимальне зниження масштабiв втрат та збиткiв перетворилося на загальнодержавну проблему i єодним знайважливiших завдань opraніввиконавчоївлади i управлiння вcix piвнів.

15 липни 1998 р. Постановою Кабiнету МіністрівУкраїни№1099

«Про порядок класuфiкацiї надзвuчайнихсuтуацiй» затверджено

«Положення про класифікацію надзвuчаних ситуацій”. Згідно цього положения залежно вiд територiального поширення, обсягiв заподiяних або очiкуваних економiчних збиткiв, кiлькостiлюдей, якiзагинули, розрiзняють чотuрupiвні надзвuчайних сuтуацiй.

  • Надзвuчайна сuтуацiя загальнодержавного рiвня— це надзвичайна ситуацiя, яка розвивається на територiї двох та бiльше областей (Автономної Республiки Крим, мicт Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разi, коли для її лiквiдацiї необxiднiматерiальні iтехнiчнi, ресурси в обсягах, що перевищують власнiможливостiокремої областi(Автономної Республiки Крим, мicт Києва та Севастополя), але не менше одного

вiдсотка обсягy видаткiв вiдповiдного бюджету.

  • Надзвuчайна сuтуація регiонального рiвня— це надзвичайна ситуацiя, якарозвивається на території двох або бiльше адмiнicтративних районiв (Micтобласного значения) AвтономноїРеспублiки Крим, областей, мiстКиєва та Севастополя або загрожуєперенесенням на територiю сумiжноїобластi України, а також у разi, коли для їїлiквiдаціїнеобхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси в обсягах, що перевищуютьвласнi можливостi окремого району, але не менше одного вiдcoткa обсягу видаткiв вiдповiдного бюджету.
  • Надзвuчайна сuтуацiя мiсцевого рiвня-це надзвичайна ситуацiя, яка виходить за межi потенцiйно-небезпечного об'єкта, загрожуєпоширенням самоїситуаціїабо їївторинних наслiдкiв на довкiлля, сyciднi населенi пункти,iнженернi споруди, а також у разi, коли для йоголiквiдацiїнеобхiднi матерiальнi i технiчнi ресурси вобсягах, що перевищують власнi можливостi потенцiйно-небезпечного об'єкта, Алене менше одноговiдсотка обсягу видаткiввiдповiдного бюджету. До місцевoro рiвня такожналежать всінадзвичайнi ситуацiї, якi виникають на об'єктах житлово-комунальноїсфери та iнших, що не входять до затверджених перелiкiв потенцiйно-небезпечних об'єктiв.
  • Надзвuчайнасuтуацiя об'єктового рiвня— це надзвичайна ситуацiя, яка не пiдпадаєпiд зазначенi вище визначення, тобто така, що розгортається на територiїоб'єкга або на самому об'єктi i наслідки якоїне виходять за межi об'єкта або йогоcaнітарнo-захисної зони.

Для органiзацiїефективноїроботи iз запобiгання надзвичайним ситуацiям, лiквiдацiїїxнix наслiдкiв, зниження масштабiввтрат та збиткiв дуже важливо знати причини їх виникнення та володiти теорiєю виникнення катастроф.

Положення про класифiкацiю надзвйчайних ситуацiй за характером

походженняподiй, котрі зумовлююють виникнення надзвичайних ситуацiй на територiїУкраїни, розрiзняєчотuрu класu надзвuчайнux ситуацiй — надзвuчайнi сuтуації техногенного, природного, соцiально-полiтuчного,вiйськового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацiй поділяється на групи, якi мiстять конкретні їх види.

  • Надзвuчайнi ситуаіїтехногенного характеру— це транспортнi аварiї(катастрофи), пожежi, неспровокованi вибухичи їx загроза, аварiїз викидом (загрозою викиду) небезпечних хiмiчних, радiоактивних,бiологiчних речовин, раптове руйнування споруд та будiвель, aвapiїна iнженерних мережах i спорудах життєзабезпечення, гiдродинамiчнi аваріїна греблях, дамбах тощо.
  • Надзвuчайнiсuтуацiїприродного характеру— це небезпечнi геологiчнi, метеорологiчнi, гiдрологiчнi мopcькi та прiсноводнi явища, деградацiяrpyнтiвчи надр, природнi пожежi, зміна стануповiтряного бассейну, iнфекцiйна захворюванiсгь людей, сiльськогосподарськихтварин, масове ураженнясiльськогосподарських рослин хворобами чи шкiдниками, змiнастану водних pecypciвта бiосфери тощо.
  • Надзвuчайнi ситуаціїсоцiально-полiтuчного характеру— це ситуацiї,пов'язанi з протиправними дiями терористичного та антиконституцiйного спрямування,здiйсненняабо реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення i затримання важливих об'єктiв, ядерних установок i матеріалiв, систем зв'язку та телекомунiкацiії, напад чи замах на екiпаж повiтряногочиморського судна), викрадення (спроба викрадення) чизнищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських мiсцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарiлих боєприпасiв тощо;
  • Надзвuчайнiсuтуацiївоєнного характеру— це ситуації, пов'язанi з наслiдками застосування зброїмасового ураження або звичайних засобiв ураження, пiд час яких виникають вториннi фактори ураження населення внаслiдок зруйнування атомних iгiдроелектричних станцiй, складiв іскопищ радiоактивних i токсичних речовинта вiдходiв, нафтопродуктiв, вибухiвки, сильнодiючих отруйних речовин, токсичних вiдходiв, нафтопродуктiв, вибухiвки, транспортних таiнженерних комунікаційтощо.

3. Запобiгання виникненню надзвичайних ситуацi

Найбiльш ефективний засiб зменшення шкоди та збиткiв, яких зазнають суспiльство, держава iкожна окрема особа в результатiнадзвичайних ситуацiй, — запобiгати їх виникненню, а в разiвиникнення виконувати заходи, aдeкватнiситуації, що склалася:

* Запобiгання вuнuкненню надзвuчайнuх сuтуацiй — це пiдготовка та реалiзацiя комплексу правових, соцiально-економiчнux, полiтuчнuх, органiзацiйно-технiчнuх, санiтарно-гiгiєнiчнuх та iншuх заходiв, прямованих на регулювання безпекu, проведення оцiнкupiвнів рuзuку, завчасне реагування на загрозу вuнuкнення надзвuчайної ситуації на ocнoвiданих монiторuнгу(спостережень), експертuзu, дослiджень та, прогнозiв щодо можлuвого перебiгу подiй з метою недопущення їxпереростання у надзвuчайну сuтуацiю або пом 'якшення її можлuвuх наслiдкiв.

Зазначенi функцii запобiгання надзвичайним ситуацiям техногенного та природного характеру в нашiйкраїнi виконує єдина державна система запобiганняi реагування на надзвичайнi ситуацiїтехногенного i природного характеру, затверджена Постановою КабiнетуMiнicтpiвУкраїнивiд 3 серпня 1998 р. N 1198.

  • Єдина державна система запобiганняi реагування на надзвичайнi

ситуацiїтехногенного i природного характеру (ЄДСЗР) включаєв себе

центральнi та мicцевi органи виконавчоївлади; виконавчi органи рад, державнi пiдприємства, установи та .органiзацiїз вiдповiдними силами i засобами, якi здiйснюють нагляд за забезпеченням техногенноїта природноїбезпеки, органiзують проведення роботи iз запобiгання надзвичайнимситуаціямтехногенного та природногопоходженняі pearyвання у разіїхвиникнення з метою захисту населення ідовкілля,зменшенняматерiалъних втрат.

Основноюметою створення ЄДСЗР єзабезпечення реалiзаціїдержавноїполiтuкu у сферi запобiгання i реагування на надзвuчайнi сuтуації,забезпеченяцuвiльного захuсту населення.

Завданнями ЄДСЗР є:

  • розроблення нормативно —правових aкmiв, а також норм, правил та стандapmi з питань запобiгання надзвичайним ситуацiям тa забезпечення захистунаселення i територiйвeia їхнаслiдкiв;
  • забезпеченняготовностi центральних та мiсцевих органiв виконавчоївлади, виконавчих органiв рад, пiдпорядкованих їмсил i засобiв до дiй, спрямованих на запобiгання i реагування на надзвичайнi ситуації;
  • забезпечення реалiзаціїзаходiв щодо запобiгання виникненню надзвичайнux сuтуацiй;
  • навчаннянаселення щодо noвeдiнкита дiй у разi виникнення надзвичайної ситуації;
  • виконання цiльових i науково-технiчних nрограм, сnрямованих на запобiгання надзвичайним ситуацiям, забезnечення сталого функцiонування niдnриємств, уcrтанов та органiзацiй, зменшення можливих матерiальних втрат;
  • . збирання та аналiтичне оnрацювання iнформацiїпро надзвичайнi ситуації, видання iнформацiйних матерiалiв з. питань захисту населення i територiй вiднаслiдкiв надзвичайних ситуацiй;
  • nрогнозування i оцiнка соцiально-економiчних наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, визначенняна основi nрогнозу потреби в силах, засобах, матерiальних тафiнансових ресурсах;
  • створення, рацiональне збереження i використання резерву матерiальних та фінансових ресурсiв, необхiдних для заnобігання i реагування на надзвичайнi ситуації;
  • nроведення державноїексnертизи, забезnеченнянагляду за дотрuманням вuмoг щодо захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй (у межах повноважень центральних та мiсцевих органiв виконавчоi влади);
  • оnовiщення населення про загрюзу та виникнення надзвичайнux ситуацiй, своєчасне та достовiрне йогоiнформування про фактичну обстановку i вжитi заходи;
  • захист населення у разi виникнення надзвичайнux ситуацiй;
  • проведення рятувальнux та iншux невiдкладних робiт щодо лiквiдацiїнадзвичайних ситуацiй, органiзацiя життєзабезnечення постраждалого населення;
  • nом'якшення можливux наслiдкiв надзвичайних ситуацiй у разi їx виникнення;
  • здiйснення заходiв щодо соцiального захисту nостраждалого населення, nроведення гуманiтарних акцiй;
  • реалiзацiя визначенux законодавством прав у сферi захисту населення вiд наслiдкiв надзвичайнux ситуацiй, в тому числi осiб (чи ix сiмей), що брали безпосередню участь у лiквiдацiї цих ситуацiй;
  • участь у мiжнародному сniвробiтництвi у сферi цивiльного захисту насeлення.
  • ЄДСЗРскладається з постiйно дiючux функціональнихi mepumopiальних пiдcucmем i маєчотuрu рiвніi: загальнодержавний, регіональний, місцевий та об”єктовий.

Функцiональні пiдсистеми створюються мiнicтерствами та iншими центральними органами виконавчої влади для органiзацiї роботи, пов'язаної iз запобiганням надзвичайним ситуацiям та захистом населення iтериторiй вiд їх наслiдкiв.

Кожний piвень ЄДСЗР координуючі та постійні органи управління щодо розв'язання завдань у сферiзапобiгання надзвичайним ситуацiям, захисту населення iтериторiй вiд їх наслiдкiв, систему повсякденного управлiння, сили iзасоби, резерви матерiальних та фiнансових pecypciв, системи зв'язку та iнформацiйного забезпечення.

  • державна комісіяз питань техногенно-екологiчноїбезпеки та надзвичайних ситуацiй
  • національна рада з питань безпечноїжиттєдiяльностiнаселення
  • комісії Ради МiнicтрiвАвтономної Республiки Kрим,обласних, Київської та Севастопольської Micьких державних адмінiстрацiй з питань техногенно-екологiчної безпеки та надзвичайних ситуацiй
  • комісії райанних державних адмiнiстрацiй iвиконавчих органiв рад з питань технагенно-екологiчної 6езпеки та надзвичайних ситуацiй
  • комісії з питань надзвичайних ситуацiй об'єкта.

Постiйнi органи управлiння з питань техногенно-екологiчної безпеки,

цивільної оборони та з надзвичайних ситуацiй: '

  • назагальнодержавному piвнi — Кабiнет MiнicmpiвУкраїни, Miнicmepcmвата iншi центрdльнi органи виконавчоївлади;
  • на регіональному piвнi— Рада Miнicmpiв Aвтономної Республiки Крим, обласнi, Kuївcькaта Севастопольська Miські державнiадмiнiстрацiї, уповноваженiоргани з питань надзвичайних ситуацiй та цuвiльного захисту населення Ради Miнicmpiв Aвтономної Республiки Kpuм, обласнux, Київської та Севастопольської Micьких державнuxадмiнiстрацiй;
  • на мiсцевому piвнi— районнiдержавнiадмiнiстрацiї iвиконавчiоргани рад, уповноваженiоргани з питань надзвичайнuxситуацiй та цивiвьного зaxuсту населення;
  • на об'єкmовому piвнi— структурні пiдроздiли пiдприємств, установ та органiзацiй або спецiально призначенiособи зпитань надзвичайнuxситуацій.

До системи nовсякденного управління ЄДСЗР входять оснащенiнеобхiдни ми засобами зв 'язку, оnовiщення, збирання, аналiзу inередачiiнформацii:

  • центри управлiння в надзвuчайних ситуацій, оперативно-черговi служби уповноваженихорганiв зпитань надзвuчайнux ситуацiй та цuвiльного захисту населення ycix piвнiв;
  • диспетчерськi служби центральних i мiсцевuх органiв виконавчої влади, державнux пiдприємств, установ та органiзацiй.

До складу сил i засобiвЄДСЗРвходять вiдповiднi сили i засоби

функцiональних i територiальних пiдсистем, а також недержавнi (доб ровiльнi) рятувальнi формування, якi залучаються для виконаннявiдповiдних робiт.

Вiйськовi i спецiальнi цивiльнi аварiйно-рятувальнi (пошуково-рятувальні)формування, з якихскладаються зазначенi сили i засоби, укомплектовуються з урахуванням необхiдностi проведення роботи в автономному режимi протягом не менше трьох дiб i перебувають у cтанi постiйноїготовністi (далi -сили постiйноїготовностi — СПГ).

СПГ згiдно iз законодавством можугь залучатися для терміновогореагування у разi виникнення надзвичайноїситуацiїз повiдомленням про це вiдповiдних центральних та мiсцевих opraніввиконавчоївлади, виконавчих органiв рад, керiвникiв державних пiдприємств, установ та органiзацiй.

У виняткових випадках, коли стихiйне лихо, епiдемiя, епiзоотiя, аварiя чи катастрофа ставить пiд загрозу життя iздоров'я населення iпотребує термінового проведення великих обсягiв аварiйно-рятувальних вiдновлювальних робiт, Президент України може залучати до виконання цих робiт у порядку, визначеному Законом України «Про надзвичайний стан», спецiально пiдготовленiсили iзасоби Мiноборони.

На базiicнуючих спецiалізованих служб iпiдроздiлiв (будiвельних, медичних, хiмiчних, ремонтних та iнших) в областях, районах, населених пунктах, пiдприємствах, установах та органiзацiяxутворюються позаштатнiспецiалiзованiформування, призначенiдля проведення конкретних видiв невідкладних робiт у процесiреагування на надзвичайнiситуації. Цi формування проходять спецiальне навчання, перiодично залучаються до участi у практичному вiдпрацюваннi дiй з ліквідаціїнадзвичайних ситуацiй разом iз СПГ.

У виконаннi робiт, пов'язаних iз запобiганням i реагуванням на надзвичайнi ситуації, можуть брати участь також добровiльнi громадськіоб'єднанняза наявностi у представникiв цих об'єднань вiдповiдного рiвня пiдготовки, пiдтвердженого в атестацiйному порядку. Своїдії вони повиннi узгоджувати з територiальними органами та уповноваженими з питань надзвичайних ситуацiйта цивiльного захисту населення, а роботи виконувати пiд їx керiвнидтвом.

Залежно вiд масштабiв i особливостей надзвичайноiїситуації,що прогнозується або виникла, може icнувати один з таких режимiв функціонування ЄДСЗР:

  • режим повсякденної дiяльностi— при нормальнiй вuробничо-промисловiй, радiацiйнiй, хiмiчнiй, бiологiчнiй (бактерiологiчнiй), сейсмiчнiй, гiдрогеологiчнiй iгiдрометеорологiчнiй обстановцi(за вiдcyтносmieпiдeмiї, епізоотії та епiфiтотiї);
  • режим пiдвищеної готовності — при істотному погiршеннiвuробнuчо-промислової, радiацiйної, хiмiчної, бiологiчної (бактерiологiчної), сейсмiчної; гідрогеологiчної, гiдрометеорологiчної обстановки (з одержанням прогнозної iнформації щодо можливостiвинuкнення надзвичайної сuтуацiї);
  • режим дiяльностiу надзвuчайнiй ситуації — при реальнiй загрозiвиникнен ня надзвичайнuxситуацiй iреагуванні на них;
  • режим дiяльностi у надзвuчайному стані— запроваджується в Українi абона окремихїїтериторiях в порядку, вuзначеному Констuтуцiєю Українита За коном України«Про надзвuчайнuй стан».

Основнi заходи, щореалiзуються ЄДСЗР:

1) у режuмi повсякденноiїдiяльностi:

  • ведення спостереження i здiйснення контролю за станом довкiлля, обстановкою на потенцiйно небезпечних об'єктах i прилеглiй до них території;
  • розроблення i виконання цiльових i науково-технiчних програм i заходiв щодо заnобiгання надзвичайним ситуацiям, забезпечення безпеки i захисту населення, зменшення можливих матерiальних втрат, забезпечення сталого функцiонування об'єктiв економiки та збереження нацiонально-культурноїспадщини у разi виникнення надзвичайноїситуацiї;
  • вдосконалення процесу пiдготовки персоналу уповноважених opraнівз питань надзвичайних ситуацiй та цивiльного захисту населення, пiдпорядкованих їм сил;
  • органiзацiя навчання населення методiв i користування засобами захисту, правильних дiй у цих ситуацiяx;
  • створення i поновлення резервiв матерiальних та фiнансових pecypciвдля лiквiдацiїнадзвичайних ситуацiй;
  • здiйснення цiльових видiв страхування;
  • oцiнкa загрози виникнення надзвичайноїситуаціїта можливих їїнаслiдкiв;

2) у режuмi пiдвuщеноїготовностi: здiйснення заходiв, визначенихдлярежиму повсякденноїдiяльностi i додатково:

  • формування оперативних груп для виявлення причин поriршення обстановки,безпосередньо в районi можливого виникнення надзвичайно. ситуації,пiдготовка пропозицiй щодо її нормалiзації;
  • посилення роботи, пов'язаноїз веденням спостереження та здiйсненням контролю за станом довкiлля, обстановкою на потенцiйно небезпечних об'єктах i прилеглiй до них територiї, прогнозуванням можливостi виникнення надзвичайноїситуацiїта їїмасштабiв;
  • розроблення комплексних заходiв щодо захисту населення i територiй,

забезпечення стiйкого функцiонування об'єктiв економiки;

  • приведення в стан пiдвищеної гoтовностiнаявних сил iзасобiв та зaлучення додаткових сил, уточнення планiв їх дiй iперемiщення у разiнеобхiдностiв район можливого виникнення надзвичайної ситуації;
  • проведення заходiв щодозапобiгання виникненню надзвичайноїситуацiї;
  • запровадження цiлодобового чергування членiв Державної, реriональної,мicцeвоїчи об'єктовоїкомiсії(залежно вiд рiвня надзвичайноїситуації).

3) у режuмi дiяльностi у надзвuчайнiй сuтуації:

  • здiйснення вiдповiдною комiciєю у межах їїповноважень безпосередньогoкерiвництва функцiонуванням пiдсистем, i cтpуктурних пiдроздiлiв ЄДСЗР;
  • органiзацiя захисту населенняi територiй;
  • перемiщення оперативних груп у район виникнення надзвичайноїситуацiї;
  • органiзцiя роботи, пов'язаноїз локалiзацiєю або лiквiдацiєю надзвичайної ситуацiї, iз залученням необхiдних сил.i засобiв;
  • визначення межi територiї, на якiй виникла надзвичайна ситуацiя;
  • органiзацiя робiт, спрямованих на забезпечення сталого функцiонування об'єктiв економiки та об'єктiв першочерговоro життєзабезпечення постраждалого населення;
  • здiйснення постiйного контролю за станом довкiлля на території, що зазнала впливу наслiдкiв надзвичайноїситуацiї, обстановкою на аварiйних об'єктах i прилеглiй до них територiї;
  • інформування opraнівуправлiння щодо рiвня надзвичайноїситуацiїта вжитих заходiв, пов'язаних з реагуванням на цю ситуацiю, оповiщення населения та надання йому необхiдних рекомендацiй щодоповедiнки в умовах, якi склалися;

4) у режимiдiяльностi у надзвичайному станiздiйснюються заходи у

вiдповiдностi з Законом України«Про надзвичайний стан».

Надзвичайнuй стан— це передбаченuй КонстuтуцiєюУкраїниособлuвuйправовийрежим дlяльностідержавнихорганів, органів мiсцевого та регiонального самоврядування, пiдпрuємств, установ i органiзацiй, якuй тuмчасово допускає встановленіЗаконом «Про надзвuчайнuй стан» обмеження у здiйсненнi констuтуцiйнuх прав i свобод громадян, а також прав юрuдuчнux осiб та покладаєна них додаткові обов”язки.

Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разi стихiйного лиха, аварiй i катастроф, епiдемiй i епiзоотiй, а також на захист прав i свобод громадян, конституцiйноголаду при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю i здоров'ю громадян,або при спробi захопленнядержавноївлади чи змiни конституцiйного ладу Украiни шляхом насильства.

Метою введення надзвuчайного стану єякнайшвидша нормалiзацiя обстановки, вiдновлення конституцiйнихправ i свобод громадян, а такожправ юридичних осiб, нормального функцiонування конституцiйних opгaніввлади, органівмiсцевогo та регiональноro самоврядування та iнших iнститутiв громадянського суспiльства.

Надзвичайний стан вводиться лише за наявноcтi реальноїзагрози безпецi громадян або конституцiйному ладовi, усунення якоїiншими способами єнеможливим.

Висновки

Надзвичайний стан може бути введено за умов:

  • стихійного лиха, aвapiй iкатастроф, eniдемій, епiзоотiй,що створюють загрозу жumтю i здоров”ю населення
  • масових порушеньправопорядку, що супроводжуютьсянасильствомнад громадянами,обмежують їх права i свободи;
  • блокування обо захоnлення окpeмuxособливо важливих об'єкmiв чи місцевостей, що загрожує безпецiгромадян іпорушує нормальну дiяльнiсть opгaнiв державної влади та управлiння, мiсцевого чи регiонального самоврядування спроби захоплення державної влади чи змiни конституційногoладу України шляхом насильства посягання на територiальну цiлiснicть держави, що загрожує змiною її кордонів;
  • необхiдностi вiдновлення конституцiйного правопорядку i дiяnьностi opганівдержавноївлади.

Надзвичайний стан на всiй територiїУкраїни або в окремих їїмiсцевостях вводиться постановоюВерховноїРади Україiни з негайним повiдомлениям Президента України або Указом Президента України, якийпiдлягаєзатвердженню Верховною Радою України.

Пiд час надзвичайного стану держава,можевживати заходiв, передбачених Законом «Про надзвичайний стан», вiдступаючи вiд своїx зобов'язань за Конституцiєю лише настільки, наскiльки це вимагаєтьсягостротою стану, за умови, що такi заходи не єнесумiсними з iншимизобов'язаннями за мiжнародним правом i не тягнуть за собою дискримiнаціїна основi нацiональностi, мови, cтатi, релiгiїчи соцiальногопоходження.

Такими заходами можуть бути:

  • встановлення особливого режиму в”їзду i виїзду, а rnакож обмеження свободи пересування по mepumopiї, де запроваджено надзвичайний стан;
  • обмеження руху транспортних засобiв i їх огляд;
  • посuлення охорони громадського порядку та об'єктiв, що забезпечуютьжиттєдiяльнiсть населення та народного господарства;
  • заборона проведення зборiв, мiтuнгiв, вулuчних походiв i демонстрацій, а також вuдовuщнux,спортuвних та iншux масових заходiв;
  • заборона страйкiв.

З метою лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайної ситуацiії у мирний час може проводитись цiльова мобiлiзацiя. У виняткових випадках допускається залучення працездатного населения iтранспортних засобiв громадян для виконання невiдкладних аварiйно-рятувальних pобіт за умови обов'язкового забезпечення безпеки працi. При цьомузабороняється залучення неповнолiтнix, а також вагiтних жінокдо робiт, якi можутьнегативновплинути на стан їхнього здоров'я.

Використана література

  1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: навчальний посібник. – Київ-Львів, 2001
  2. Хижняк М.І., Нагорна А.М. Здоров”я людини та екологія.- К.: Здоров”я, 1995
  3. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. – Суми, 1999
  4. Термінологічний словник з безпеки життєдіяльності /В.А.Лущенков, Д.А.Бутко, О.В.Гранкін. – К., 1995
  5. Безпека життєдіяльності /За ред. Я.Бедрія. – Львів: Афіша, 1998
  6. Надзвичайні ситуації. Основи законодавства України. Т.1, 2. – К, 1998
  7. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навчальний посібник. – Львів- Київ, 1999
  8. Коржик Б.М. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. – К., 1995
  9. Бакка Т.М., Мельничук Т.С., Сівко В.І. Охорона безпека життєдіяльності людини: Конспект лекцій. – Житомир, 1995
  10. Всеукраїнська науково-практична конференція „Безпека підприємств у надзвичайних ситуаціях. Підвищення рівня підготовки різних категорій населення, які навчаються з безпеки життєдіяльності людини”: Матеріали конференції, К.: КМУЦА, 1998