Організація бюджетного процесу та її удосконалення в Україні
- Фінанси -Вступ.
1. Організація роботи із складання, розгляду і затвердження бюджету.
2. Складання, розгляд і затвердження Державного бюджету.
3. Складання, розгляд і затвердження місцевих бюджетів.
4. Основні напрями вдосконалення організації бюджетного процесу.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ
Бюджетний процес в Україні визначається Конституцією України, Бюджетним кодексом та іншими законодавчими та нормативними актами.
Бюджетний кодекс визначає чотири стадії бюджетного процесу:
1) складання проектів бюджетів;
2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит, проводиться економічний аналіз та оцінка ефективності використання бюджетних коштів. Фінансовий контроль, який здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу, повинен забезпечувати:
— постійну оцінку достатності та відповідності діяльності бюджетної установи вимогам внутрішнього фінансового контролю;
— оцінку діяльності на відповідність результатів встановленим завданням та планам;
— інформування керівника бюджетної установи про результати кожної перевірки, проведеної підрозділом внутрішнього фінансового контролю.
Бюджетний процес спрямований не тільки на збалансування доходів і видатків, але й є стратегічним за змістом. Він охоплює стратегічний та оперативний фінансовий план з розподілу ресурсів відповідно до визначених цілей. Добре організований бюджетний процес виходить за межі традиційної концепції постатейного контролю видатків, стимулюючи діяльність головних розпорядників коштів щодо вдосконалення ефективності і продуктивності програм.
1. Організація роботи із складання, розгляду і затвердження бюджету
Бюджет як система всеохоплюючих фінансових відносин завжди був і залишається важливим інструментом впливу на соціально-економічний розвиток суспільства. Через нього проходить значна частина грошових потоків, що зумовлює особливе ставлення до процесу організації та порядку складання, розгляду, затвердження і використання бюджетів та контролю за їх виконанням, затвердженням звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України. Бюджетний процес регламентується бюджетним кодексом і включає такі етапи:
— складання проектів бюджетів;
— розгляд та прийняття Закону «Про Державний бюджет України», рішень про місцеві бюджети;
— виконання бюджету, включаючи у разі необхідності внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України», рішень про місцеві бюджети;
— підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття відповідного рішення.
Порядок прийняття Закону «Про Державний бюджет України» встановлений Бюджетним кодексом України. Весь бюджетний процес від початку складання проектів бюджетів до затвердження звітів про їх виконання відбувається відповідно під контролем Верховної Ради України та місцевих органів самоврядування. Це підвищує організаційний рівень органів управління, які здійснюють бюджетне планування та виконання бюджету.
Бюджет складається на рік, який в Україні співпадає з календарним: розпочинається з 1 січня і закінчується 31 грудня. Бюджет складається і затверджується до початку бюджетного року.
Складання бюджету належить до повноважень держаних органів виконавчої влади і виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів. Ці органи визначені відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими Радами народних депутатів. Вони також відповідають за виконання бюджету та контроль за цільовим, економним й ефективним використаннями бюджетних коштів.
Складання проекту пов'язане з тривалою підготовчою роботою. її здійснює Кабінет Міністрів, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України та інші органи на місцях.
Для складання проекту бюджету розробляються основні програмні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України на плановий рік. Це, зокрема, обсяг валового внутрішнього продукту, показники балансу фінансових ресурсів, балансу доходів і витрат населення, платіжного балансу, валютного балансу тощо. Головне завдання, яке необхідно вирішити при складанні проекту Державного бюджету, є забезпечення потрібними коштами фінансування заходів економічного і соціального розвитку держави. Через Державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними одиницями з метою вирівнювання їх фінансового стану, а також для належного забезпечення кожної з них необхідними фінансовими ресурсами.
На початковому етапі складання проектів бюджетів виконуються розрахунки на базі узагальнюючих показників, таких як: валовий внутрішній продукт, баланс фінансових ресурсів, баланс доходів і витрат населення тощо. На їх основі визначається доцільний рівень перерозподілу ВВП, що здійснюється за допомогою фінансів. Потім з'ясовується необхідність і доцільність перерозподілу фінансових ресурсів через бюджетну систему, тобто визначається частка фінансових ресурсів держави, яку потрібно мобілізувати до бюджету для виконання державою своїх функцій без одночасного посилення надмірних перерозподілених процесів. Надмірне навантаження бюджету може спричинити негативні наслідки і в економічній, і в соціальній сферах. На наступних етапах здійснюється всебічна аналітична робота над бюджетними показниками. Найважливішими в ній є:
— обґрунтування показників доходів і витрат бюджету з урахуванням впливу змін рівня цін, заробітної плати, норм матеріальних і грошових витрат;
— пошук можливого збільшення доходів бюджету і скорочення його видатків;
— врахування змін у системі оподаткування, рівня цін та діючого законодавства щодо бюджету;
— визначення впливу зовнішньоекономічних факторів на обсяг доходів і видатків бюджету.
Для здійснення розрахунків обсягу доходів і витрат бюджету залучають працівників науково-дослідних інститутів, провідних спеціалістів міністерств та відомств і, в першу чергу, спеціалістів Міністерства фінансів України.
2. Складання, розгляд і затвердження Державного бюджету
Процес складання, розгляду і затвердження Державного бюджету починається з того, що не пізніше 1 червня року, який передує плановому, у Верховній Раді України відбуваються парламентські слухання з питань бюджетної політики на наступний рік. З доповіддю про основні напрямки державної політики на наступний бюджетний період виступає Прем'єр-міністр України або, за його дорученням, міністр фінансів України.
Проект Основних напрямків державної політики на наступний державний період (Бюджетної резолюції) до Верховної Ради України подає Кабінет Міністрів України. Він містить такі основні пропозиції:
а) граничний розмір дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту у відсотках;
б) частка прогнозованого річного обсягу валового внутрішнього продукту, що підлягає перерозподілу через зведений бюджет України;
в) граничний обсяг державного боргу та його структура;
г) частка міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету і коефіцієнт вирівнювання для місцевих бюджетів;
д) частка капітальних вкладень у видатках Державного бюджету України та пріоритетні напрямки їх використання;
є) взаємоузгодженість Державного бюджету України з місцевими бюджетами в наступному бюджетному періоді;
є) зміни до законодавства, прийняття яких є необхідним для реалізації бюджетної політики держави;
ж) перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету України;
з) перелік захищених статей видатків бюджету;
и) обґрунтування необхідності поділу зведеного бюджету на загальний та спеціальний фонди.
На підставі парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період (Бюджетної резолюції).
Всю поточну роботу із складання проекту Державного бюджету виконує Міністерство фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України. Проект бюджету складається на основі макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України на плановий рік. Прогнозовані показники на плановий рік Міністерство фінансів України доводить до міністерств, відомств та інших органів державної влади. У двотижневий термін міністерства, відомства та інші органи державної влади подають Міністерству фінансів свої пропозиції з відповідними розрахунками й обґрунтуваннями.
Після розгляду наданих пропозицій міністерств, відомств, інших органів Міністерство фінансів складає проект зведеного і Державного бюджетів України та подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України. Останній розглядає на своєму засіданні, приймає постанову щодо Закону «Про Державний бюджет України» і подає його на розгляд Верховній Раді України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.
До проекту Закону «Про Державний бюджет України» додаються такі матеріали:
а) пояснювальна записка до проекту Закону «Про Державний бюджет України», яка має містити такі матеріали:
— інформацію про економічне становище держави та основні прогнозовані макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту Державного бюджету України;
— оцінку надходжень доходів та інших коштів (позик), що пропонуються для забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету;
— пояснення до основних положень проекту Державного бюджету України та проекту Закону «Про Державний бюджет України», включаючи аналіз прогнозованих обсягів видатків на виконання функцій, програм. Обґрунтування включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків бюджету;
— інформацію щодо врахування пропозицій Верховної Ради України до Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період, якщо вони були прийняті Верховною Радою України відповідно до вимог Бюджетного кодексу;
— обґрунтування особливостей міжбюджетних відносин;
— інформацію щодо обсягів державного боргу, у тому числі за типом бюджетного зобов'язання, графіка його погашення, обсягів та умов запозичень;
— прогноз основних макроекономічних показників економічного і соціального розвитку України, показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступних три бюджетних періоди;
б) прогнозовані показники зведеного бюджету України відповідно
до бюджетної класифікації та зведеного балансу фінансових ресурсів України;
в) перелік пільг по податках, зборах та інших обов'язкових платежах із розрахунком втрат доходів бюджету від їх надання;
г) зведення обсягу та структури фінансових зобов'язань із державного боргу та державних гарантій на поточний і наступний бюджетний періоди до повного погашення боргових зобов'язань, включаючи суми на обслуговування державного боргу;
д) показники видатків Державного бюджету України, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення програм, що враховані в проекті Державного бюджету, за умови реалізації цих програм протягом більше одного бюджетного періоду;
є) інформацію про хід виконання Державного бюджету України у поточному бюджетному періоді;
є) проекти кошторисів усіх державних цільових фондів, які створюються за рахунок податків і зборів та обов'язкових платежів відповідно до закону;
ж) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Кабінет Міністрів України.
Проект Закону «Про Державний бюджет України» має бути представлений Верховній Раді України до 1 жовтня для попереднього розгляду комітетами Верховної Ради України. З доповіддю про проект Закону виступає Міністр фінансів України або особа, що виконує його обов'язки. Проект розглядається у трьох читаннях на пленарних засіданнях Верховної Ради України і має бути прийнятий Верховною Радою України до 1 грудня поточного року, що передує плановому.
У прийнятому Верховною Радою Законі «Про Державний бюджет України» визначаються такі показники:
а) загальна сума доходів і загальна сума видатків з розподілом на загальний та спеціальний фонди та розподілом видатків на поточні і капітальні;
б) граничний обсяг дефіциту (профіциту) Державного бюджету України у наступному бюджетному періоді та джерела його покриття;
в) суми доходів Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації;
г) бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України відповідно до бюджетної класифікації;
д) бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;
є) граничний розмір державного внутрішнього і державного зовнішнього боргу України на кінець планового року;
є) розмір оборотної касової готівки Державного бюджету України.
До складу Державного бюджету України включаються доходи і видатки цільових державних фондів. Вони затверджуються окремо для кожного фонду. Поточні видатки цільових загальнодержавних фондів затверджує Верховна Рада України в межах доходів цих фондів. Видатки розвитку цільових державних фондів можуть бути скорочені Верховною Радою України. Вилучені кошти спрямовуються на фінансування інших статей видатків Державного бюджету України. Водночас кошти Пенсійного Фонду України забороняється витрачати на інші цілі, крім передбачених Положенням про Пенсійний Фонд.
Верховна Рада України ухвалює постанови про порядок введення в дію Закону «Про Державний бюджет України». Проект цієї постанови розробляється і подається до Верховної Ради Кабінетом Міністрів України.
Закон «Про Державний бюджет України» публікується для загального ознайомлення. Якщо Закон «Про Державний бюджет України» не прийнятий Верховною Радою України до 2 грудня, то має прийматися постанова про порядок фінансування поточних витрат. Дія такої постанови поширюється до прийняття Закону «Про Державний бюджет України». Якщо Верховна Рада України не прийме такої постанови до 30 грудня, то дія Закону «Про Державний бюджет України» поточного року поширюється на наступний, крім показників щодо видатків розвитку.
3. Складання, розгляд і затвердження місцевих бюджетів
Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети забезпечують фінансування заходів економічного і соціального розвитку відповідної території чи населеного пункту, що здійснюються органами державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Уряди Автономної Республіки Крим, виконавчі комітети областей, Київської та Севастопольських міських, районних Рад народних депутатів організовують складання відповідних проектів бюд-жетів. Виконавчі органи місцевих Рад на основі прогнозованих показників економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць і показників, доведених до відповідних виконавчих органів, розробляють проекти бюджету і подають їх на розгляд відповідно Уряду Автономної Республіки Крим та виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів. Уряд Автономної Республіки Крим та виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів подають схвалені ними проекти бюджетів на розгляд відповідно Верховній Раді Автономної Республіки Крим та місцевим Радам народних депутатів.
Виконавчі органи міських, селищних, сільських Рад народних депутатів на основі прогнозованих показників економічного і соціального розвитку міста, селища, села та проектів фінансових планів підприємств і господарських організацій, планів доходів і кошторисів видатків бюджетних установ та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів, визначених місцевою Радою народних депутатів вищого рівня, складають проекти міських, селищних і сільських бюджетів та подають їх на розгляд відповідних Рад народних депутатів.
Проекти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів попередньо розглядаються відповідними постійними комісіями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та постійними комісіями місцевих Рад народних депутатів. Верховна Рада Автономної Республіки Крим та місцеві Ради народних депутатів розглядають відповідні проекти бюджетів на основі доповіді Уряду Автономної Республіки Крим та виконавчих органів місцевих Рад народних депутатів із врахуванням висновків і співдоповіді їхніх постійних комісій.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські (міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування), районні Ради народних депутатів затверджують відповідно республіканський бюджет Автономної Республіки Крим, обласний, міський, районний бюджети у загальній сумі доходів з виділенням окремих асигнувань на фінансування підпорядкованого господарства, соціально-культурних заходів, соціального захисту населення, на утримання органів державної влади та їх виконавчих органів. Одночасно затверджується обсяг оборотної касової готівки. Для бюджетів нижчого рівня затверджуються нормативи і асигнування від державних податків і зборів та розміри дотацій чи субвенцій.
Міські, селищні, сільські Ради народних депутатів затверджують бюджет у загальній сумі доходів з виділенням усіх джерел доходів та у загальній сумі видатків з виділенням асигнувань на фінансування підвідомчого господарства, благоустрою, освіти, культури, охорони здоров'я, соціального забезпечення, на утримання відповідної Ради народних депутатів та її виконавчих органів, а також розміри оборотних касових готівок. У випадку, якщо Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради народних депутатів не затвердять відповідний бюджет до 30 грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, то набирають чинності показники бюджету, поданого на затвердження Урядом Автономної Республіки Крим і відповідними виконавчими органами Рад народних депутатів.
Рішення про затвердження відповідних бюджетів публікується в пресі.
4. Основні напрями вдосконалення організації бюджетного процесу
Бюджет – це не тільки фінансовий план, у якому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку й звітності, він одне з основних знарядь макроекономічної стабілізації й економічного зростання. Існуючий сьогодні бюджетний процес має ряд переваг і недоліків, які виражаються: по-перше, в тому, що існуюча дохідна база в бюджетах усіх рівнів не дає змогу здійснювати повне фінансування і задовольнити потребу в бюджетних коштах; по-друге, вимушені заходи, щодо планування і виконання бюджету скорочують можливість розвитку установ, відповідних мереж і це має досить негативні наслідки, так як школи залишаються не забезпечені новими засобами навчання, підручниками; лікарні медикаментами, приладами, устаткуванням так необхідними для забезпечення здоров'я нації, пенсіонери, малозабезпечені громадяни залишаються без пенсій, допомог, заробітної плати, працівники бюджетних установ не одержують заробітну плату; по-третє, існуючий бюджетний процес не забезпечує повного контролю за використанням бюджетних коштів.
Тому сьогодні гостро стало питання вдосконалення бюджетного процесу. У такій ситуації удосконалення бюджетного процесу потребує значної уваги до чинників, що збільшують розрив між зобов'язаннями держави та можливостями залучення доходів, а також до реальних причин поточних проблем із метою утримання витрат на об'єктивно зумовленому рівні.
Для цього треба, з одного боку реформувати податкову систему, зменшивши таким чином податкове навантаження на економіку, з другого боку, удосконалити процеси складання бюджету та контроль за правильністю витрачання коштів. Бюджет має стати ефективним механізмом узгодження державних потреб із можливостями мобілізації доходів. Зокрема, у ході бюджетного процесу уряду слід діяти в напрямку забезпечення фінансовими ресурсами державних пріоритетів та найнеобхідніших із конкуруючих між собою запитів.
Уряд визначає свої пріоритети при виборі потреб, на які він витрачатиме кошти. Процес складання бюджету та його виконання — це перетворення фінансових ресурсів у конкретні заходи щодо задоволення людських потреб,тому бюджет може бути описаний як набір цілей із зазначенням вартості їх досягнення. У середньостроковій перспективі розв'язання проблем складання бюджету має спиратися на подальшу податково-бюджетну консолідацію і потребує здійснення реформ у сферах підвищення транспорантності й забезпечення фінансової стабільності, подолання слабких місць податкового адміністрування, зміцнення системи управління державними видатками.
Для вирішення цих завдань слід докласти зусиль у трьох взаємопов'язаних сферах: формуванні доходів, складанні бюджету та контролі за державними видатками. Вдосконалення підходу до складання бюджету повинно грунтуватися на реалістичному аналізі можливостей країни витрачати кошти в окремих сферах забезпечення державними послугами. Це дасть змогу розпоряджатися бюджетними асигнуваннями на реалістичному рівні та встановлювати пріоритети для цих витрат під час підготовки бюджету (тобто за допомогою чітко окреслених заходів бюджетної політики в бюджетній резолюції).
В Україні необхідно створити багатоканальну систему формування бюджету, на основі якої кожен рівень бюджетної системи повинен мати власні закріплені доходи. Обсяг цих доходів має бути достатнім для забезпечення функцій і обов'язків які покладаються на той чи інший рівень влади. При розв'язанні проблем бюджетного вирівнювання треба в першу чергу розробити правові засади і механізм бюджетного регулювання в Україні. На основі глибокого аналізу встановити рівні соціально-економічного розвитку територій і на цій базі визначити обсяги фінансових ресурсів, необхідних для бюджетного вирівнювання.
На основі проведеного вивчення порядку і здійснення механізму бюджетного процесу можна зробити висновки: 1) Потребує вдосконалення бюджетний процес в такому напрямку, як розробка й обгрунтування принципів державної політики доходів для бюджетів різних рівнів. 2) При плануванні видатків необхідно обчислювати за єдиними або груповими мінімальними соціальними і фінансовими нормами та нормативами, встановленими вищими органами законодавчої влади на основі чинних законодавчих актів, з урахуванням індексу інфляції в межах фінансових можливостей держави. 3) Необхідно здійснювати глибоку і всебічну аналітичну роботу над обгрунтуванням показників доходів і витрат бюджету з урахуванням впливу змін цін, заробітної плати, норми матеріальних і грошових витрат. 4) Чітко встановити розмежування між бюджетами.
Висновки
Основним завданням бюджетного процесу є допомога суб'єктам ухвалювати слушні рішення щодо надання послуг і сприяти участі в процесі зацікавлених осіб.
Для виконання цього завдання потрібно дотримуватись таких принципів бюджетного процесу.
1. Оцінити потреби, пріоритети та можливості учасників бюджетного процесу.
2. Визначити загальні цілі для ухвалення рішень.
3.Розробити управлінські стратегії для досягнення цілей.
4.Розробити бюджет, що узгоджується з підходами до досягнення цілей.
Для цього підготувати і затвердити фінансовий план і бюджет, що дозволить досягнути поставлені цілі зважаючи на обмеження наявних ресурсів.
5.Постійно оцінювати бюджетну програму, її фінансову ефективність та за необхідності коригувати її, щоб заохочувати наближення до цілей.
Бюджетний процес – це багатогранне і динамічне явище, що потребує постійного вивчення й удосконалення відповідно до вимог економічного, соціального, демографічного,політичного, екологічного стану держави і відповідних цілей та завдань держави на певному етапі розвитку суспільства.
Список використаної літератури
1. Артус М. Бюджетна система України: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закладів / Європейський ун-т. — К. : Видавництвво Європейського ун-ту, 2007. — 220с.
2. Булгакова С. Бюджетна система Україна: Навч. посіб. / Київський національний торговельно- економічний ун-т. — К. : КНТЕУ, 2003. — 287с.
3. Бюджетна система. Вишкіл студії / Тернопільська академія народного господарства; Інститут фінансів / С.І. Юрій (ред.), С.І. Юрій (підгот.), Й.М. Бескид (ред.). — К. : Таксон, 2002. — 256с.
4. Дерев'янко І. Бюджетна система України. — К., 2002. — 160с.
5. Загорський В. Бюджетна система та оподаткування в Україні: проблеми розвитку: монографія / Національна академія держ. управління при Президентові України; Львівський регіональний ін-т держ. управління. — Х. : ІНЖЕК, 2008. — 285с.
6. Омелянович Л. О., Чайковська О. В., Кавиршин О. Г., Левченко В. С., Свинаренко Т. І. Бюджетна система: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Донецький держ. ун-т економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського / Л.О. Омелянович (наук.ред.). — Х. : ВД "Інжек", 2004. — 253с.
7. Опарін В. Бюджетна система: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т. — 2-е вид.,перероб.і доп. — К. : КНЕУ, 2002. — 336с.
8. Пасічник Ю. Бюджетна система України: навч. посіб.. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 670с.
9. Фещенко Л. Бюджетна система України: навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т. — Х. : ІНЖЕК, 2007. — 292с.