Організація готельного господарства
- Інше -Тема 1. Розвиток готельного господарства.
1. Історія розвитку світового готельного господарства.
2. Історія розвитку готельного господарства України та м.Києва.
4. Сучасні тенденції розпитку світової індустрії гостинності
5. Сучасні тенденції розвитку готельного господарства України.
Тема 2. Типізація підприємств готельного господарства.
1. Фактори, що впливають на типізацію готельного господарства.
2. Характеристика основних типів підприємств готельного господарства.
Тема 3. Класифікація підприємств готельного господарства.
1. Сучасні підходи до класифікації підприємств готельного господарства.
2. Класифікація підприємств готельного господарства України.
Тема 4. Організація приміщень на підприємстві готельного господарства.
1. Функціональна організація приміщень підприємств готельного господарства.
2. Організація приміщень житлового фонду.
3. Організація приміщень нежитлової групи.
Тема 5. Організація інтер'єру на підприємствах готельного господарства.
1. Архітектура та інтер'єр на підприємствах готельного господарства.
2. Основні складові формування інтер'єру приміщень підприємств готельного господарства
3. Роль декоративного мистецтва в художньому оформленні інтер'єру приміщень підприємств готельного господарства.
Тема 6. Технологія прибиральник робіт у готельному господарстві.
1. Характеристика основних вплів прибиральник робіт у готельному господарстві.
2. Технологія прибиральних робіт у житлових групах приміщень.
3. Технологія прибиральних робіт у приміщеннях загального користування.
4. Організація білизняного господарства.
Тема 1. Розвиток готельного господарства
1. Історія розвитку світового готельного господарства
2. Історія розвитку готельного господарства України та м. Києва
3. Індустрія туризму – основа розвитку послуг гостинності
4. Сучасні тенденції розвитку світової індустрії гостинності
5. Сучасні тенденції розвитку готельного господарства України
6. Нормативно-правове регулювання діяльності підприємств готельного господарства України
Ключові слова та поняття:
Готельне господарство, таверни, постоялі двори, караван-сараї, каретні готелі, будинки для відпочинку, ямби. поштові двори, індустрія туризму, гостинність, структура індустрії туризму, франчайзинг, сертифікація готельних послуг, споживач готельних послуг, основна готельна послуга, додаткова готельна послуга.
1. Історія розвитку світового готельного господарства
В еволюції світового готельного господарства виділяють періоди, які відповідають історичним етапам розвитку суспільства:
Розглядаючи еволюцію підприємств індустрії гостинності, можна виділити періоди, які в історичному плані відповідають періодам розвитку людського суспільства:
· Древній період (ІV тисячоріччя до н.е. — 476 р. н.е.)
· Середньовіччя (V — XV ст. н.е.)
· Новий час (XVІ в. — початок XX в.);
· сучасний період.
Прообрази сучасних готелів і ресторанів:
У цей період усюди: у східних ханнах, у руських ямських станціях, у англійських іннах, у японських рьоканах, у маленьких сільських готелях Франції й Іспанії з’являються таверни, харчівні, чайхани – прообрази сучасних ресторанів.
У гостинних дворах вдосконалювалось обслуговування. Вони стали далеким прообразом інтуристських готелів нашого часу. Гостинні двори диференціювались за національною ознакою. Так, наприклад, у Новгороді у ХІІ-ХVII ст. існували німецький та голландський гостинні двори, а у Москві англійський, “свійський”, грецькі, вірменські.
Найдавніша історія розвитку готельної справи в світі
Звичайні таверни вважалися кублами гріха й заходили туди, крім простолюду, що тільки зовсім аристократи, що опустилися. Вище ж суспільство воліло відпочивати в суспільних лазнях. До того часу, коли до влади прийшов Калігула (37 р. н.е.), ці лазні працювали цілий день, чоловіки й жінки милися тут разом. При лазнях були розкішні обідні кімнати, де організовувалися багатолюдні банкети, які проходили часом з таким розмахом, що уряд був змушений прийняти закон про розкіш, що обмежує витрати римлян на їжу й випивку.
Величезну роль у появі підприємств гостинності зіграло розвиток торговельних зв'язків на Близькому Сході, в Азії й Закавказзі. По території цих регіонів проходили найбільші торговельні шляхи, по яких довгими потоками рухалися каравани з товаром. Для організації нічлігу учасників караванів уздовж торговельних шляхів створювалися спеціальні пункти розміщення — караван-сараї, що включають, як правило, приміщення для людей і загони для верблюдів і коней. Все це було оточено кріпосною стіною, що захищає від природних стихій (вітру, дощу, бури), а також від грабіжників і розбійників.
Згадування про перші підприємства індустрії гостинності, у яких надавалися послуги як розміщення, так і харчування, тавернах, можна знайти в манускриптах, які вчені відносять до епохи античної Греції й античного Рима. Серед таких документів — кодекс вавилонського царя Хаммурапі (приблизно 1700 р. до н.е.). Завдяки цим згадуванням стає зрозумілим, що таверни користувалися сумнівною репутацією, виконуючи часом функції будинків терпимості. Кодекс Хаммурапі зобов'язував хазяїв таверн доносити владі на відвідувачів, з розмов яких явство, що вони замишляють вчинити злочин.
Історія розвитку світового готельного господарства в період християнської ери
Крім послуги ночівлі організовувались привітний прийом у воріт, безкоштовний хліб, послуги цирульника, шевця, фрукти й горіхи й багато чого іншого.
На європейському континенті Карл Великий ще в VІІІ в. для відпочинку пілігримів створив спеціальні будинки. Один з таких будинків, абатство в Ронсевальскій ущелині, містив два госпіталі з ліжками для хворих і навіть освячене місце поховання для покійних.
Монастирська їжа була простою, але часто більше високої якості, чим де-небудь. Звичайно ченці на своїх угіддях самі вирощували овочі й розводили худобу. На кухні було більше чистоти й порядку, чим у приватних будинках. Крім того, ченці вели тверду систему обліку продуктів, що позначалося на вартості їжі.
XIV століття → "Союз хазяїв готелів", що встановлював правила для себе і своїх гостей, але активне надання монастирями безоплатних послуг подорожнім стримувало розвиток приватних підприємств розміщення
XV століття → спеціальні вітальні двори для білоруських купців були побудовані в Брянську, Вязьмі, Москві.
XVI століття→ в Англії з'являються таверни для простолюду, що мали назву ординарні, де за спільним харчуванням подавалися чергові блюда за фіксованою ціною;
відкриття перших кав'ярень, що стали центрами культурного й літературного життя того часу;
відкриття в 1553 році в Парижу першого ресторану "Тур д’Аржан", що протягом двох наступних сторіч залишався унікальним закладом, тому що його єдина функція складалася тільки в наданні харчування.
XVII століття → перші європейські кав'ярні були відкриті в 1652 році в Лондоні й в 1683 році у Відні. Зокрема, у Відні вперше була запропонована кава, підсолоджена медом і розведена молоком;
одна з перших таверн була відкрита в Бостоні в 1634 році. В 1642 році в Нью-Йорку (тоді він називався Новий Амстердам) таверна була відкрита голландцями.
XVIII століття → у Великій Британії процвітали так звані каретні готелі, на які було покладено обов'язки задовольняти потреби королівської пошти. Хазяї готелів влаштовували стайні для коней, а англійський закон проголосив готель громадським будинком, власник якого відповідав за умови проживання мандрівників.
XIХ століття → розвиток кулінарного мистецтва і організація ресторанної справи у Франції досягають високого рівня. Тривають роботи з аналізу накопичених у цій сфері знань, їхньої структуризації й відомості в спеціальних кодекси для подальшого вдосконалювання й популяризації;
англійці почали всерйоз переймати у своїх французьких сусідів їхню концепцію ресторану.
Історичні етапи розвитку готельної справи
№ пор.
Історичні періоди
Суттєві події в розвитку та становленні світової готельної справи
1.
1700 р. до н.е.
Згадування про перші підприємства індустрії гостинності, у яких надавалися послуги як розміщення, так і харчування, тавернах, можна знайти в манускриптах, які вчені відносять до епохи античної Греції й античного Рима. Серед таких документів — кодекс вавилонського царя Хаммурапі (приблизно 1700 р. до н.е.).
2.
І-ІІІ ст. н.е
Римляне будували спеціальні будинки, відведені для подорожуючих по державним справам. Ці будинки, розташовані уздовж головних доріг, можна вважати прообразами постоялих дворів.
Величезну роль у появі підприємств гостинності зіграло розвиток торговельних з на Близькому Сході, в Азії й Закавказзі. По території цих регіонів проходили найбільші торговельні шляхи, по яких рухалися каравани з товаром.
3.
60 р. н.е.
З появою регулярного державного поштового сполучення (у часи імператора Октавіана Августа — поч. нашої ери) з'явилися і державні постоялі двори.
4.
ХІІІ-XV ст. до н.е.
у зв'язку з зростанням і розвитком ремесла та торгівлі, пожвавленням внутрішніх і міжнародних економічних зв'язків у Європі, широкого поширення набула система тимчасового проживання за плату в готелях. Першими такими готелями були приватні житлові будинки (або окремі кімнати в них). Власники готелів нерідко виконували й функції посередників у справах своїх клієнтів, виступали як перекупники й агенти.
5.
325 р.
Римський готель являв собою певний комплекс приміщень досить широкого функціонального призначення: це були не лише кімнати для розміщення подорожуючих, але і складські приміщення, стайні, крамниці, майстерні тощо.
6.
ХІ-ХІІ ст.
В XІ-XІІ століттях постоялі двори — попередники перших готелів — з'явилися на Русі.
7.
1254 р.
Для притулку прибуваючих у місто будувалися вітальні двори, деякі з них збереглися дотепер. Створенню аналогічних готельних підприємств сприяли та знамениті ярмарки у Франції (у Сен-Дені, Труа),
8.
1266 р.
В Італії (у Феррарі, Павії), у німецьких князівствах (у Вормсі, Кельні, Майнці, Шлейрі) будувалися вітальні двори.
9.
1407 р.
Перші заклади під назвою taberna perpetua (цілодобова торгівля вином) з'явилися на Рейні та Мозелі (найважливіша торговельна дорога Середньовіччя). Постоялі двори розташовувалися звичайно на перетині важливих торгових шляхів або в центрі міста на ринковій площі, де знаходилися головний собор і ратуша.
10.
ХІХ ст.
У XIX столітті зростають вимоги готельної клієнтури, переважно багатої, і все більше підвищується комфорт і рівень оснащення готелів. Виникають свого роду величезні готельні комбінати і фешенебельними ресторанами та кафе, що знаходилися при них.
11.
1829 р.
В 1829 році в Бостоні відкрився готель "Тремонт" — перший у США готель першого класу — з коридорними, реєстратурою (рецепцією), замками на дверях номерів і навіть із безкоштовним милом для гостей.
12.
1841 р.
Почався період будівництва постоялих дворів-готелів палацового типу підвищеної комфортності по всій Європі.
13.
1907 р.
З кінця XIX і початку XX століття різко збільшується число готелів не лише в Європі, але і на Близькому Сході, північній частині африканського континенту та Північній Америці.
14.
1940-1952 рр.
Саме в цей період туризм набуває дійсно масового характеру: із предмета розкоші він стає потребою для більшості населення високорозвинених індустріальних країн. Формується потужна індустрія відпочинку зі своїми інститутами, послугами, виробничим циклом, методами організації і управління виробництвом.
2. Історія розвитку готельного господарства України та м.Києва
У XVI-XVII ст. функціонувалиспеціальні гостині двори. На чумацьких і торговельних шляхах України здавались в оренду корчми, що не тільки вели торгівлю хмільними напоями, а й були пристановищем для подорожніх.
У другій половині XVII ст.коли "козацька християнська республіка" знаходилась на острові Чортомлик, на її території, біля порту, височів "Грецький дім" — приміщення для іноземних посланців та купців. Адже Запорізька Січ сама вела жваву торгівлю, а до того ж була транзитним пунктом у торгівлі всіх українських земель і Московської держави з країнами Сходу.
Розвиток туризму в XIX ст. сприятливо впливавна зростання будівництва готелів
Підприємства готельного господарства в XIX ст. умовно поділялися на такі типи:
· готелі, розміщені безпосередньо поруч з вокзалом.
· суперзіркові готелі
· готелі другого класу.
Типове розміщення приміщень у стародавніх підприємствах готельного господарства
Спочатку під «готельним господарством» розумілась така господарська діяльність, що виробляла та надавала платні послуги з розміщення. Згодом, із зростанням вимог туристів і прагненням готелів розширити комплексність обслуговування, послуги розміщення почали доповнюватись такими, що пов'язані з харчуванням і продажем напоїв.
Передумови розвитку готельної справи
У XIII-XIV ст. у зв'язку з зростанням і розвитком ремесла та торгівлі, пожвавленням внутрішніх і міжнародних економічних зв'язків у Європі, широкого поширення набула система тимчасового проживання за плату в готелях. Першими такими готелями були приватні житлові будинки (або окремі кімнати в них). Власники готелів нерідко виконували й функції посередників у справах своїх клієнтів, виступали як перекупники й агенти. Таким чином, з'являються прототипи сучасних готелів. Приблизно в цей же час була здійснена перша офіційна спроба їх класифікації.
У XVI- першій половині XVII ст. одним з головних торговельних центрів Східної Європи був Київ, через який проходили купецькі каравани з Польщі, Кримського ханства, Туреччини, Молдови, Греції, Угорщини, країн Західної Європи, що направлялися до Московської держави. Українські купці мали право безмитної торгівлі у прикордонних містах Московії. Для них створювалися спеціальні гостинні двори. На чумацьких і торговельних шляхах України здавались в оренду корчми, що не тільки вели торгівлю хмільними напоями, але й були пристановищем для подорожніх
Крім того, Київ стає одним з центрів паломництва, що викликало потребу в будівництві готелів для прочан біля стін печерського монастиря.
Розвиток готельного господарства в м. Києві
Готелі, що були побудовані в Києві в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.
Новим станом розбудови готельної бази м, Києва стали 70-ті роки XIX ст.. коли певного рівня досяг іноземний туризм. У цей період побудовані: чотири готелі і безліч мебльованих кімнат. Вони знаходились на вулиці Безаківській (нині Комінтерну) — така скупченість пояснювалася безпосередньою близькістю вокзалу і чудового Ботанічного саду. Практично всі готелі на цій вулиці були побудовані в 1880 — 1890 pp. Заможні відвідувачі Києва, що жадали "шумного" життя, зупинялись у готелі "Європейський" у центрі міста на Царській (нині Європейській) площі. Цей готель був найстарішим у Києві. Саме в "Європейському" функціонував один з найкращих київських ресторанів позаминулого століття. Більш популярним був "Гранд-Отель" (на цьому місці нині стоїть корпус Головпоштамту).
3. Індустрія туризму – основа розвитку послуг гостинності
Індустрія туризму є однією з найбільш високодохідних галузей світового господарства, що інтенсивно розвиваються. Про це свідчить: щорічно у світі здійснюється понад 800 млн. туристичних подорожей (стійкою є тенденція до збільшення їхньої кількості), понад 52% з яких — у межах Європи. Частка туризму у світовому експорті товарів і послуг становить близько 13%, а в країнах ЄС — 14%. Туризм формує 8% сукупного ВВП країн ЄС і забезпечує близько 11% їхнього економічного зростання. Кількість робочих місць у туристичній індустрії країн ЄС становить близько 12% від загальної чисельності зайнятих.
Експерти Всесвітньої Туристичної організації (ВТО) зазначають: підвищення якості туристичного продукту, збільшення темпів зростання країн Середнього Сходу Та Східної Азії, збільшенням витрат туристів на подорожі, розвитком нетрадиційних видів туризму.
Значення індустрії туризму як основи для розвитку послуг гостинності полягає в тому, що це – міжнародний господарський комплекс, який спеціалізується на створенні турпродукту, здатного задовольняти специфічні потреби населения в проведенні дозвілля Під час подорожі шляхом виробництва та реалізації товарів і послуг туристичного призначення.
Головне призначення підприємств туристичної індустрії полягаєв організації комфортного та якісного забезпечення мотиваційних вимог туриста. Відповідність вимогам гарантує ефективність їх діяльності на ринках різного рівня. Туристична галузь функціонує й розвивається, скерована державною туристичною політикою в сфері туризму.
Якісною ознакою діяльності в сфері туризму є гостинність, що ототожнюється зістворення комфортного перебування подорожуючого поза місцем постійного проживання.
4. Сучасні тенденції розпитку світової індустрії гостинності
5. Сучасні тенденції розвитку готельного господарства України
Пріоритетом розвитку готельного бізнесу в сучасних умовах є:
· Удосконалення існуючих та будівництво нових сучасних готелів
· Підвищення якості обслуговування
· Забезпечення функціонування готелів відповідно існуючої нормативно-правової бази
Галузь – це сукупність підприємств і організацій, що характеризуються спільністю ознак виробничо-господарської діяльності.
Останім часом поряд із традиційними повносервісними готелями все більше зявляються підприємства зі скороченим набором послуг і страв. Спеціалізація може бути найрізноманітнішою. Готелі можуть орієнтуватися на обслуговування представників сегмента туристичного ринку.
Стандартизація готельного господарства
При розробці системи стандартів та конкретних планів діяльності підприємств індустрії гостинності та туризму необхідно брати до уваги ряд специфічних факторів, притаманних лише цій галузі сфери послуг, а саме:
• потреби та побажання споживачів завжди йдуть попереду міркування економічної ефективності роботи підприємства;
• календарне планування робіт залежить в основному від коливань попиту споживачів;
• визначення та вимірювання якості послуг є проблематичним завданням та потребує комплексного підходу;
• працівники повинні добре володіти навичками гостинного спілкування з клієнтами;
• ефективність роботи працівників важко піддається управлінню, оскільки низька продуктивність може бути зумовленою відсутністю попиту з боку споживачів, а не низькою якістю роботи персоналу;
• маркетинг та виробництво в сфері послуг гостинності та туризму необхідно розглядати як двоєдине завдання, яке іноді важко поділити.
Правове поле координації функціонування підприємств готельного господарства обумовлюютьстворення певного сприятливого правового регулювання.
Політика держави щодо розвитку готельного господарства, регулювання основних аспектів господарської діяльності як складової туристичної індустрії спрямована на поліпшення його якісних критеріїв функціонування відображена у Законах України — "Про підприємства", "Про підприємницьку діяльність", "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності", "Про захист прав споживачів" і "Про туризм";
постановах Кабінету Міністрів України — "Про Програму розвитку туризму в Україні до 2005 року", Наказ Мiнiстерства культури і туризму України від 05.11.2008 №1261/0/16-08 "Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії розвитку туризму i курортів", Постанова КМУ від 29 квітня 2002р. №583 "Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки".
Правові засади функціонування підприємств готельного господарства України поширюються на елементи технології виробництва, організації та реалізації готельних послуг у площині,яка стосується ринку готельних послуг в Україні, уже закладена, конкретного нормативного забезпечення ще бракує.
Сертифікацій послуг підприємств готельного господарства
Сертифікація продукції (послуг)- це діяльність щодо запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища;
сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції;
створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.
Сертифікацію здійснюють з метоюу створенні ситуації, коли на ринку готельного господарства працюватимуть висококваліфіковані спеціалісти, які отримали необхідну професійну підготовку і гарантуватимуть клієнтам (громадянам) надання якісних послуг.
Сертифікація послуг підприємств готельного господарства: повинна забезпечувати документальне підтвердження того, наскільки якість послуг, що надаються, відповідає конкретним стандартам.
Сертифікація готельних послуг здійснюють на основі та з урахуванням: на відповідність обов'язковим вимогам нормативних документів, чинних в Україні, щодо безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їхнього майна та охорони навколишнього середовища; здійснюється на відповідність вимогам, що не віднесені актами законодавства та нормативними документами до обов'язкових вимог.
Порядок проведення обов’язкової сертифікації передбачає:
· подання заявки на обов'язкову сертифікацію;
· розгляд та прийняття рішення за заявкою і визначення схеми сертифікації;
· проведення випробувань (перевірок) з метою обов'язкової сертифікації;
· аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про можливість видачі сертифіката відповідності та укладення ліцензійної угоди;
· реєстрацію сертифіката відповідності у Реєстрі Системи, видачу сертифіката відповідності і підписання ліцензійної угоди;
· технічний нагляд за наданням обов'язкових сертифікованих послуг, сертифікованою системою якості надання послуг;
· інформування про результати обов'язкової сертифікації готельних послуг.
Оцінювання процесу надання послуг передбачає перевірку:
· номенклатури заявлених послуг;
· наявності матеріально-технічної бази, потрібної для надання послуг, та її стану (відповідність обов’язковим вимогам нормативних документів);
· відповідності санітарно-гігієнічного та санітарно-технічного стану приміщень обов’язковим вимогам нормативних документів;
· наявності нормативної документації;
· виконання умов нормативних та організаційно-методичних документів, що встановлюють вимоги до послуг та процесу їх надання;
· наявності кваліфікованого персоналу, знання ним інструкцій та правил обслуговування згідно зі сферою діяльності.
Тема 2. Типізація підприємств готельного господарства
План
1. Фактори, що впливають на типізацію готельного господарства.
2. Характеристика основних типів підприємств готельного господарства.
Ключові слова та поняття:
Типізація підприємств готельного господарства, тіш підприємства готельною господарства, фактори типізації підприємств готельного господарства, основні типи засобів розміщення, транзитні підприємства готельного господарства, підприємства готельного господарства ділового призначення, підприємства готельного господарства для відпочинку, підприємства готельного господарства для масового туризму.
1. Фактори, що впливають на типізацію готельного господарства
Типізація — метод наукового узагальнення, основою якого є віднесення до певного класифікаційного типу
Типізація підприємств готельного господарства- визначається розвитком рекреаційної інфраструктури, забезпеченням її нормативно-експлуатаційними актами, виявленням функціонально-технологічних структур.
Тип підприємства готельного господарства- відмітною рисою підприємств готельного типу є технології готельних послуг.
Умовнатипізаціяпідприємствготельногогосподарствавдеякихєвропейських країнах
Великобританія. Система "корон", застосовується у Великій Британії. У Великобританії найпоширеніший і правильної вважається класифікація, запропонована Асоціацією британських турагентств (ВТА), що передбачає наступну відповідність:
Бюджетні готелі — *;
Готелю туристського класу — **;
Готелю середнього класу — ***;
Готелю першого класу — ****;
Готелю вищої категорії -*****.
Швейцарія. Готелі, що мають менше 100 місць, вважаються малими, 100-200 місць — середніми, більше 200 місць-великими.
Франція. Європейська, або, як часто її називають, система "зірок", що ґрунтується на Французькій національній системі класифікації, в основі якої лежить розподіл готелів на категорії від однієї до п'яти зірок.
Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Нідерландські готелі обов'язково класифікуються відповідно до правил "Класифікації готелів Бенілюксу", які також застосовуються в Бельгії й Люксембурзі. Прийнята класифікація є так званою "системою мінімуму нормативів". Це має на увазі той мінімум послуг, на який може розраховувати турист при виборі готелю відповідно до її зірковості. Готелю категорії 1 зірка надають базові зручності. Готелю 5 зірок — послуги вищого класу, класу "люкс".
Готелю певної категорії насправді часто пропонують більше послуг, чим пропонується правилами.
Можна довідатися, яка категорія офіційно привласнена тому або іншому готелю, можна по біло-синій табличці, закріпленої у входу в готель.
Відповідно до класифікації, прийнятої в 2001 р. готелі діляться в такий спосіб.
1* — Готелю цієї категорії пропонують своїм постояльцям гарні базові зручності. У кожній кімнаті є вікно, ліжко з постільною білизною, стіл і стілець. Також у номері повинен бути мінімум одна шафа, умивальник з гарячою й холодною водою, мило й опалення. Також у готелі можна поснідати. Готель повинен регулярно вбиратися й підтримуватися в гарному стані.
2* — На додаток до вимог, пропонованим до готелів категорії 1*, в 2* повинне бути радіо й санвузол у кімнаті. Також у готелі повинна бути стійка реєстрації.
3* — Готель 3* з готелем середнього класу. У кожній кімнаті повинен бути персональний санвузол, мило й шампунь, телефон, радіо. Готелям цієї категорії необов'язково мати в номері телевізор, але звичайно він там є. Також в отеленні повинне бути окреме приміщення для відпочинку, де подаються напої.
4* — Від готелю категорії 4* клієнт вправі очікувати першокласного обслуговування. Крім зручностей, надаваних в 3*, у номері повинен бути письмовий стіл і крісло. У кімнаті обов'язково повинен бути телевізор. Також у готелі повинне бути обслуговування в номерах з 07 до 23 годин і бар. Готелем повинні пропонуватися газети й можливість користування сейфом на стійці реєстрації.
5* — Готелю класу 5* пропонують гостям послуги класу "люкс". Ресепшн повинен працювати цілодобово. Номери повинні бути обладнані сейфом і минибаром. Також у готелі повинні надаватися можливості використання комп'ютера. В отеленні повинен бути ресторан "а ля карт", магазин сувенірів а також почту-номера.
Обслуговування в номерах повинне також здійснюватися цілодобово. У готелі також повинні пропонуватися послуги по доставки багажу, паркуванню, послугам пральні/ чищення одягу, а також за замовленням таксі. готелі, Що Служать, повинні надавати гостям за їхнім бажанням можливості для замовлення трансферів, екскурсій, резервації квитків.
Визначальними факторами для типізації підприємств готельного господарства є:
— стан номерного фонду: площа номерів (м2), частка одномісних (однокімнатних), багатокімнатних номерів, номерів-апартаментів, наявність комунальних зручностей і т. д.;
— стан меблів, інвентаря, предметів санітарно-гігієнічного призначення;
— наявність і стан підприємств харчування: ресторанів, кафе, барів;
— стан будинку, під'їзних колій, облаштованість прилягаючої до готелю території;
— інформаційне забезпечення і технічне оснащення, у тому числі наявність телефонного, супутникового зв'язку, телевізорів, холодильників, міні-барів, міні-сейфів і т. д.;
— забезпечення можливості надання ряду додаткових послуг. Ці параметри оцінюються практично в всіх наявних нині системах класифікації готелів. Крім того, ряд вимог пред'являється до персоналу та його підготовки: освіті, кваліфікації, віку, стану здоров'я, знання мови, зовнішньому вигляду і поводженню.
2. Характеристика основних типів підприємств готельного господарства
Типипідприємств готельного господарства об'єднують у групи залежно від їх функціонального призначення.
1. Транзитні підприємства готельного господарства призначені для забезпечення будь-якого контингенту в умовах короткочасної зупинки.
2. Підприємства готельного господарства ділового призначення функціонують для обслуговування осіб, що перебувають у ділових поїздках і відрядженнях.
3. Підприємства готельного господарства для відпочинку призначені для відпочинку (туристські, курортні й ін.).
До типу підприємств готельного господарства ділового призначення належать
Підприємства цієї групи найбільш відомі як готелі для конгресового обслуговування — симпозіумів, з'їздів, зборів, конференцій і т. д. До цієї групи входить інсентив-туризм: заохочувальні поїздки для персоналу фірм (10-15 % від загальної кількості ділових поїздок).
До типу транзитних підприємств готельного господарства належать: малої чи середньої місткості з обмеженим рівнем комфорту. У цій групі найбільшу популярність і велике поширення в світі одержали мотелі.
До типу підприємств готельного господарства для відпочинку належать: курортні та туристичні готелі.
Тема 3. Класифікація підприємств готельного господарства
1. Сучасні підходи до класифікації підприємств готельного господарства.
2. Класифікація підприємств готельного господарства України.
Ключові слова ти поняття: Класифікація підприємств готельного господарства, за категоріями, рівень комфорту, критерії класифікації підприємств готельного господарства, комплекс вимог до характеристики готелів залежно від категорії
1. Сучасні підходи до класифікації підприємств готельного господарства
Розподіл готелів за розрядами залежно від розміру та виду житлових і службових приміщень, обладнання підприємства, рівня комфортності номерів і громадських приміщень, послуг, що надаються, та інших чинників. Мета — визначити відповідність конкретного готелю, а також номерів установленим порядкам або прийнятим стандартам на обслуговування. Розрядність готелю є однією з найважливіших його характеристик. Залежно від розрядності встановлюється оплата за номери та інші послуги.
Історичні підходи до класифікації підприємств готельного господарства
Класифікація за категоріями:
— бюджетні готелі — розташовані в центральній частині міста і мають мінімум зручностей;
— готелі туристичного класу — у структурі обов'язкова наявність ресторану і бару;
— готелі середнього класу — рівень обслуговування досить високий;
— готелі першого класу- дуже висока якість комфорту і відмінний рівень обслуговування;
— готелі вищої категорії- рівень обслуговування і проживання екстра-класу.
2. Класифікація підприємств готельного господарства України
Деякі мінімальні вимоги до підприємств готельного господарства різних категорій, щозафіксовані в законодавчій базі
Категорія «*****»- Вимоги до будинку такі самі, як до готелів категорії чотири зірки. Винятковий дизайн інтер’єру. Номери, холи, вестибюль прикрашено авторськими роботами: картинами, декоративними прикрасами, керамікою, гобеленами тощо. Предмети інтер'єру і оформлення повинні створювати респектабельну атмосферу готелю.
Загальне устатковання, устатковання громадських приміщень, кімнат та санвузлів, меблі та килими повинні бути з найдорожчих матеріалів, мати власні неповторні особливості і перебувати у бездоганному стані. Посуд та столові прибори мають бути одного стилю, гарнітурні. Постільна білизна з тонкотканих натуральних тканин з вишитою або витканою емблемою готелю.
Категорія «****»- Будинок готелю повинен органічно вписуватися в архітектурний ансамбль вулиці (площі).
Усі фасади будинку повинні відповідати певному, чітко вираженому архітектурному стилю у випадку реконструкції будинку, який є історико-архітектурною пам’яткою, потрібно зберегти частковий вигляд фасадів, фресок, вітражів.
Інтер’єр будинку повинен бути створений відповідно до єдиного дизайн- проекту, стіни прикрашені художніми творами, які гармонують з інтер’єром. Будівельні матеріали, меблі та устатковання громадських приміщень і номерів повинні бути з дорогих матеріалів, комфортні та у дуже доброму технічному стані. У всіх приміщеннях повинні бути килими або килимові покриви відповідної якості.
Постільна білизна з тонкотканих натуральних тканин, біла або кольорова.
Санвузли повинні бути оснащені якісним дорогим устаткованням у відмінному стані, стіни і підлога покриті відповідним водонепроникним матеріалом не менше ніж на дві третини поверхні за висотою.
Категорія «***»- Будинок готелю повинен органічно вписуватися в архітектурний ансамбль вулиці (площі) повний фасад будинку повинен відповідати певному архітектурному стилю. Якщо будинок побудовано за невдалим проектом і він має невиразний фасад, повинен бути застосований широкий спектр сучасних будівельних технологій і матеріалів, які дають змогу зробити зовнішній вигляд привабливим.
Меблі та оснащення можуть бути з матеріалів середньої вартості, але добре оформлені, відповідати єдиному стилю. Усе устатковання повинно бути у доброму технічному стані та створювати затишок.
Номери та громадські приміщення повинні бути прикрашені декоративними елементами картинами або іншими художніми творами.
Постільна білизна з натуральних тканин, незношена, однотонна або з малюнком, біла або кольорова, картата або у смужку.
Санвузли повинні бути оснащені якісним устаткованням середньої вартості, стіни і підлога покриті відповідним водонепроникним матеріалом, зроблені без недоліків.
Категорія «**» — Усе устатковання готелю може бути недороге, але функційне, справне, у доброму технічному стані. Постільна білизна в доброму стані, незношена, без пошкоджень, з натуральних або натурально-штучних тканин: може бути однотонна або з малюнком, біла або кольорова, картата або у смужку;
Оснащення санвузлів повинно мати естетичний вигляд, стіни і підлога покриті водонепроникним матеріалом і зроблені якісно, без видимих недоліків.
Категорія «*»- Готелі категорії одна зірка можуть бути побудовані з недорогих будівельних матеріалів, мати устатковання та меблі, випущені серійно, але усі меблі та електроприлади повинні бути справні, функційні. Постільна білизна та рушники повинні бути якісні, без пошкоджень. Санвузли повинні бути оснащені справним устаткованням, стіни і підлога покриті водонепроникним матеріалом.
Тема 4. Організація приміщень на підприємстві готельного господарства
1. Функціональна організація приміщень підприємств готельного господарства.
2. Організація приміщень житлової групи.
Ключові слова та поняття:
Типи приміщень підприємств готельного господарства за функціональним призначеним, основні та допоміжні приміщення підприємств готельного господарства. Приміщення житлової групи, приміщення адміністративної групи, приміщення вестибюльної групи, приміщення ресторанного господарства, приміщення господарського і складського призначення, приміщення культурно-масового обслуговування, приміщення спортивно-рекреаційного обслуговування, категорія номера, тип номера.
1. Функціональна організація приміщень підприємств готельного господарства
Розподіл приміщень на підприємствах готельного господарства на групи
Склад приміщень залежитьвід типу і класу готельного господарства, що пов'язано з необхідністю створення високого рівня комфортності мешканців та поліпшення умов праці обслуговуючого персоналу.
Розподіл приміщень на підприємствах готельного господарства на групи
Функціональна організація приміщень готельного господарствадеякою мірою залежить від специфіки технологічних процесів обслуговування мешканців готелю. Так, у великих сучасних готельних господарствах передбачаються приміщення ЕОМ, що пов'язано з автоматизацією процесів прийому, розміщення і бронювання місць. Для всіх типів готельних господарств є характерні такі однакові групи приміщень: житлової; адміністративної; вестибюльної групи; підприємств громадського харчування; господарського і складського призначення.
2. Організація приміщень житлового фонду
Номер– це основний елемент послуги розміщення, який включає в себе багатофункціональні приміщення, призначені для відпочинку, сну, роботи проживаючих.
Категорії номерів:
Президентський апартамент- це високо комфортабельне приміщення, до складу якого входять такі ж приміщення, як і до номеру «апартамент», але їх доповнено приміщеннями для прийому невеликої кількості гостей, проведення зустрічей, нарад, засідань, організації різних бенкетів тощо. Такий номер передбачено для прийняття офіційної державної особи, а також туристів з класом обслуговування Ві-Ай-Пі (VIP).
Апартамент- складається з декількох житлових кімнат: одна або дві вітальні, в яких передбачено міні-бари і міні-сейфи, декілька спальних кімнат з автономними повними санвузлами, до складу яких входить біде, один або два робочих кабінети, невелика кухня з їдальнею, хол або передпокій, що має один або два санвузли. Усі приміщення обладнано високоякісними і комфортабельними гарнітурами в одному стилі. У санвузлах встановлено сантехнічне приладдя високого ґатунку.
Номер «апартамент» може бути розміщений у двох рівнях: на першому рівні — вітальня, передпокій, санвузол, кухня-ніша; на другому рівні — спальня з гардеробною, кабінет, санвузол. Робочі кабінети можуть розміщуватися на першому рівні.
Дуплекс– двомісний люкс із усіма зручностями у двох рівнях. На першому рівні номера вітальня, на другому спальня. На обох рівнях дві туалетних кімнати.
Номер обладнаний кухнею з електроплитою, холодильником, телефоном, супутниковим ТВ, міні-баром, міні-сейфом, системою кондиціювання й охоронною сигналізацією. У номері можливе розміщення ще двох гостей на додаткових місцях.
Люкс– має декілька кімнат (спальня, кабінет, вітальня), передпокій і повний санвузол. Усі приміщення обладнано високоякісними гарнітурними меблями, у санвузлах встановлено доброякісне сантехнічне приладдя.
Напівлюкс(студіо) – типовий двомісний номер, в якому одне ліжко замінюється диваном-ліжком, диваном-тахтою, кріслом-ліжком, що дозволяє використовувати цей номер як двомісний або як комфортабельний одномісний. У номері встановлюються комбінований стіл, складена підставка для валізи, журнальний столик, крісло. Такі номери забезпечують гнучку систему поселення і є економічно вигідними для готельних господарств типу мотелів, кемпінгів тощо.
Стандарт– складається з однієї житлової кімнати, передпокою та санітарного вузла. Однокімнатні номери на одного і двох мешканців набули найбільшого розповсюдження у світовій практиці.
Суміжні номери (комплекс)– має два або декілька суміжних звичайних номерів або номер "люкс". Кімнати між собою сполучені спільним передпокоєм і мають один або два санвузли. Номер "комплекс" можна використовувати як одно- або двокімнатні номери або як багатокімнатні апартаменти з відповідним переобладнанням. Використовують для проведення зборів, нарад. При цьому між номерами встановлюють розсувні перегородки і використовують трансформаційні меблі. Трансформація номерів у комплекси пов'язана з переобладнанням і потребує значних зусиль персоналу.
Економ першої категорії– Однокімнатний номер, санвузол і душ у номері. Устаткування: бойлер. Холодильник або телевізор. Односпальні ліжка або диван. Можливий вентилятор.
Економ другої категорії- номера для розміщення широкого контингенту клієнтів. Відрізняються скромною недорогою обстановкою й устаткуванням, що насамперед відбивається на невисокій ціні розміщення.
Економ третьої категорії- повинен мати наступні меблі й устаткування: ліжко, стілець і крісло, нічний столик, шафа для одягу, загальне висвітлення, сміттєвий кошик.
Організація номерного фонду повинна бути спрямована на вирішення таких питань:
— забезпечення можливості максимальної завантаженості готелю в сезонний період;
— використання готелів для масового туризму в міжсезоння з пониженням їх категорійності і збільшенням місткості, тобто так званої слизької шкали категорійності;
— гнучка відповідність житлового фонду змінам демографічного складу туристів;
— перспективне поліпшення комфортних умов помешкання туристів завдяки трансформації номерів без реконструкції житлового фонду готелю.
Приміщення для обслуговуючого персоналу: обладнується робочим столом, стільцями, диваном, вбудованою або окремою шафою, холодильником, телефоном, системою зв'язку з номерами і вестибюльними службами.
Приміщення для чистої білизниможе бути оснащене шахтопідйомником або розміщуватись поруч із вантажно-пасажирським ліфтом, кабіна якого відчиняється в бік блоку приміщень для обслуговування на поверсі.
Приміщення для брудної білизнипередбачається площиною до 8 кв.м і обладнується стелажами або оцинкованим ларем і білизнопроводом з приймальними клапанами для спуску брудної білизни.
Блок приміщень, що надають побутові послуги. Приміщення для ремонтування і прасування одягу має вільний доступ і обладнується столами, дошками для прасування, раковиною для миття рук, стойкою для розвішування одягу.
Вимоги до коридорів:
Основною вимогою до коридорів є відсутність будь-яких меблів і достатнє денне і штучне освітлення, що сприяє швидкій орієнтації мешканців.
Коридори по всій довжині повинні бути на одному рівні; у разі перепаду рівнів потрібно передбачати орієнтуючі засоби: освітлення, заміну сходів поступовим підйомом підлоги, озеленення низу стіни у місці перепаду тощо.
За великої довжини коридору передбачаються світлові розриви через кожні 20 м.
Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому легко могли розминутися двоє людей з валізами у руках (не менш як 1,3м, не більш як 2,4м)
Хол– виконує такі функції: відпочинку, зібрання прибулих туристів, мешканців готелю, відвідувачів; місць службове-ділових зустрічей; комунікаційного вузла, який з'єднує сходи, пасажирські ліфти і звичайно розміщується поблизу центральної частини будівлі, що скорочує відстані до номерів.
Обладнання поверхового холу залежить від:
його конкретного функціонального призначення, конфігурації приміщення, взаємного розміщення ліфтів, сходів і коридорів.
Вітальні– це приміщення, як правило, відокремлені від коридору декоративною перегородкою або глухою стіною і повністю звільнені від людського потоку. Основним призначенням такого приміщення є організація відпочинку мешканців готелю поза номером: перегляд передач по телеканалу; проведення лекцій, диспутів і бесід; музикально-інструментальні концерти; виступи окремих виконавців; пасивний відпочинок, організація подачі аперитиву під час ділових зустрічей.
Розміщуються вітальні на кожному поверсі з розрахунку одне приміщення площею 30 кв.м на 50 місць у номерах.У вітальні організовують відпочинок длямешканців готелю поза номером
Вітальні можуть бути об'єднані з поверховими холами або зв'язані з ними безпосередньо.
Вітальні, розміщені у групі приміщень культурно-масового призначення, є багатофункціональні. Такі вітальні мають досить велику площу і різні зони відпочинку на 3-4, 5-6 мешканців: для читання, гри у шахи, шашки та настільний теніс, перегляду телепередач тощо. Вітальні такого типу часто розміщуються у загальному приміщенні зимового саду в готелях для відпочинку.
Площа приміщень сягає 100 кв.м і більше, що дозволяє створити зони спеціального призначення для:
· читання,
· гри у шахи
· шашки та настільний теніс
· перегляду телепередач тощо
Вітальні зазначеного функціонального спрямування розміщують:
у загальному приміщенні зимового саду в готелях для відпочинку.
Для обладнання вітальні використовують:
сучасні комплекти меблів, призначені для організації різних видів відпочинку.
3. Організація приміщень нежитлової групи
Характеристика приміщень адміністративної групи
Приміщення господарського і складського призначення виконують функції матеріального забезпечення організації праці всіх приміщень і служб готельного господарства, а також необхідних ремонтних робіт.
Класифікація складських приміщень за товарними групами
Класифікація складських приміщень за умовами збереження товару
Складські приміщення– кількісне та якісне зберігання має убезпечувати матеріали від механічних ушкоджень, забруднення, зміни фізико-хімічних властивостей, шкідливого впливу один на одного. Все це потребує відповідних умов та техніки збереження.
Під умовами зберігання матеріалів розуміють зовнішнє середовище (температура, вологість та освітлення).
Тема 5. Організація інтер'єру на підприємствах готельного господарства
План
1. Архітектура та інтер'єр на підприємствах готельного господарства.
2. Основні складові формування Інтер'єру підприємств готельного господарства.
3. Роль декоративного мистецтва а художньому оформленні інтер'єру приміщень підприємств готельного господарства.
■
Ключові слова та поняття:
Ландшафт, архітектура, стиль, внутрішній простір, інтер'єр, композиція, гармонія, меблювання номера, габарити функціональних іон та проходів, декоративне мистецтво, колір, тон, насиченість, озеленення.
1. Архітектура та інтер'єр на підприємствах готельного господарства
Архітектура– це наука й мистецтво проектування будинків. Архітектура — це організація середовища перебування людини, починаючи із проектування міст, ландшафтної архітектури й закінчуючи дизайном меблів і внутрішнього оздоблення будинків.
Стиль– це зручність, простота і художня виразність, максимальна різноманітність форм і матеріалів, гармонійна узгодженість форм з призначенням і матеріалом.
Ландшафтна архітектура- формування естетичного повноцінного середовища перебування людини; об'єктом проектування якого є окремий сад або парк.
Антропогенний ландшафт- природно територіальна система (комплекс), розвиток якої постійно підтримується людиною.
2. Основні складові формування інтер'єру приміщень підприємств готельного господарства
Інтер’єр– це організація внутрішнього простору будівлі, що являє собою зорово обмежене, штучно створене середовище, яке забезпечує нормальні умови життєдіяльності людини. Це складне, багатопланове явище, яке здатне справляти величезний естетичний психофізіологічний вплив на людину.
Інтер'єр будь-якого приміщення готелю повинний володіти екологічним, функціональним та естетичним комфортом.
Головна мета створення інтер’єру– забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини в готелях.
Інтер’єр як художня композиція
Композиція– це найголовніший організаційній елемент художньої форми, що надає творчу єдність і цілісність, підпорядковує його компоненти один одному і цілому взагалі.
Гармонія– означає певну якісну визначеність, єдність і оформленість цілого як сукупності складових частин
Математична гармонія– рівність, співрозмірність частин одна з одним, і частин з цілим у вигляді визначених числових пропорцій. Суть математичної гармонії – полягає в кількості.
Естетична гармонія– це виступає як певний тип міри, де якісні протилежності перебувають в якійсь єдності і цілісності, естетичні переживання, відчуття насолоди, в процесі сприйняття.
Художня гармонія– безпосередньо пов'язана з мистецтвом.
Меблювання номерів– встановлюються відповідно до комфортності готелів і їхнього призначення. Комфортність готелів визначає якість і кількість меблевих виробів, а функціональне призначення готелів — номенклатуру меблів. Меблювання цих приміщень має вирішувати основне завдання: створити максимум зручностей при мінімальній площі.
Залежно від форми житлової кімнати розміщення меблів виконують у різні способи: однобічне розміщення — в житловій кімнаті у формі подовженого прямокутники або з частковим винесенням меблів на торцевий бік, дво- або трибічне — для приміщень квадратної форми.
Організація інтер’єру готельних номерів
Готельний номер містить у собі майже всі елементи житла людини (крім кухні), тут повинне бути місце для відпочинку і сну, роботи, прийому гостей. У ньому є передпокій, шафа для одягу, санвузол.
Організація номерного фонду повинна бути спрямована на вирішення таких питань:
· забезпечення можливості максимальної завантаженості готелю в сезонний період;
· використання готелів для масового туризму в міжсезоння з пониженням їх категорійності і збільшенням місткості, тобто так званої слизької шкали категорійності;
· гнучка відповідність житлового фонду змінам демографічного складу туристів;
· перспективне поліпшення комфортних умов помешкання туристів завдяки трансформації номерів без реконструкції житлового фонду готелю.
Колір інтер’єрі приміщення
Колір– це активний засіб архітектури інтер'єру. Поєднання яскравості і кольору формують пластику інтер'єру, а також його просторову композицію.
Кольоровий тон– така його ознака, за якою йому можна надати певну назву: червоний, синій, жовтий, зелений тощо. У природі є багато кольорових тонів. Природним рядом кольорових тонів є сонячний спектр, в якому кожен тон переходить один у другий завжди в однаковій послідовності.
Світлота– залежить від здатності його відбивати світлові промені.
Насичений тон– ступінь різниці хроматичного кольору від ахроматичного тієї самої світлості.
Закони контрастів
1. Колір, оточений іншим, більш світлим, темнішає, а оточений більш темним -світлішає.
2. Кольори фарб, пігментів, малярних фарбувальних сумішей значно відрізняються від спектральних і блідіші порівняно з ними, або, як кажуть, мають меншу насиченість.
3. Світлі предмети рекомендують поміщати на порівняно темному тлі, темні ж предмети цікавіше виглядають на світлому тлі.
4. Світле фарбування, світлі тони повинні переважати, у темні кольори офарблюють значно менше по площі поверхні, природно, з огляду на насиченість (густоту) тону.
КЛАСИФІКАЦІЯ КОЛЬОРІВ ЗА ЇХ ПСИХОЛОГІЧНИМ ВПЛИВОМ
Стимулюючі кольори–
· Червоний – вольовий, життєстверджуючий;
· Жовтогарячий – теплий, затишний;
· Жовтий – контактуючий, променистий.
Дезінтигруючі кольори–
· Фіолетовий – поглиблений, важкий;
· Синій –, що підкреслює дистанцію;
· Ясно-синій – веде в простір, що спрямовує;
· Синьо-зелений – підкреслює рух, мінливість.
Пастельні кольори–
· Рожевий – ніжний, що робить враження деякої таємничості;
· Ліловий – замкнений, ізольований;
· Пастельно-зелений – ласкавий, м'який;
· Сірувато-блакитний – стриманий.
Статичні кольори–
· Чисто-зелений – вимогливий, що освіжає;
· Маслиновий – заспокійливий, зм'якшує;
· Жовто-зелений – оновлюючий, розкріпачує;
· Пурпурний – вишуканий, претензійний.
· Кольори глухих тонів, які не викликають подразнення (сірі), гасять його (білі), допомагають зосередитися (чорний).
Теплі темні тони(коричневі), що стабілізують подразнення, що діють в'яло, інертно:
· Охра – зм'якшує ріст подразнення;
· Коричневий, землистий – стабілізуючий;
· Темно-коричневий – зм'якшуючий збудливість.
Холодні темні кольори, що ізолюють і гнітючі подразнення:
· Темно-сірі, чорно-сині, темні – зелено-сині.
Озеленення приміщень у готельному господарстві
Озеленення безпосередньо впливає на інтер’єр приміщення, збагачує художню виразність його внутрішнього простору, покращує функціональну організацію.
Розрізняють активну і нейтральну системи озеленення:
Нейтральну зелену зону створюють: розкриття внутрішнього озеленення в зовнішнє середовище.
Активну зелену зону створюють: включення елементів природи в інтер'єр.
Озеленення приміщень здійснюється шляхом створення композицій–
природних, що сприяють оптимізації прийомів художнього оздоблення інтер'єрів як фон для елементів монументально-декоративного мистецтва або самостійних декоративних композицій, виявленню колористичних достоїнств інтер'єру, створюючи барвисті колірні поєднання і доповнюючи колірну обробку приміщень.
Основні принципи створення композиції із зелених насаджень:
— композиція вирішується симетрично чи асиметрично;
— визначення номенклатури елементів озеленення;
— урахування рослинних форм – складових елементів озеленення, що використовуються, характеру конструктивного зв'язку з інтер'єром;
— специфіки його світлового зонування, тривалості можливого експонування і вірогідної послідовності її огляду.
3. Роль декоративного мистецтва в художньому оформленні інтер'єру приміщень підприємств готельного господарства
Декоративне мистецтво- це вид образотворчого мистецтва, твори якого є узорами або предметами художнього оформлення, і одні і другі служать для прикраси.
Декоративно-прикладне мистецтво в інтер’єрі- широко використовують як традиційні — камінь, дерево, кераміка, скло, так і сучасні матеріали — наприклад, полімер; використовувати в їх оформленні оригінальні композиційні рішення, твори монументально-декоративного і прикладного мистецтва, художні меблі.
Декоративні тканини- велике декоративне значення в інтер'єрі готелів мають завіси, гобелени, килими, оббивка меблів. Вони багато в чому визначають колірне вирішення та емоційне фарбування приміщень. Одним з істотних елементів інтер'єру є завіси. Вони виконують практичні функції й одночасно впливають на композицію та колорит інтер'єру. Практичні функції завіс полягають у регулюванні природного освітлення, тепла та інсоляції, поглинанні шуму.
Тема 6. Технологія прибиральник робіт у готельному господарстві
План
1. Технологія прибиральник робі і навколишньої території.
2. Технологія прибиральник робіт у житлових групах приміщень.
3. Технологія прибиральник робіт у приміщеннях загального користування. 4. Організація робіт з ведения білизняного господарства,
Ключові поняття:
Територія підприємства готельного господарства, служба експлуатації номерного фонду, види прибирання номерів, супервайзер.
1. Характеристика основних вплів прибиральник робіт у готельному господарстві
Визначення території підприємства готельного господарства
Основні прибиральні роботи на території підприємств готельного господарства
Готель повинен мати належним чином упорядковану і освітлену прилеглу територію, зручні під’їзні шляхи з необхідними дорожніми знаками безпосередньо до головного входу в будівлю, майданчик з твердим покриттям для короткочасного паркування автомобілів.
2. Технологія прибиральних робіт у житлових групах приміщень
Прибиральні роботи всіх готельних приміщень поділяються за видом і призначенням на кілька груп: прибирання внутрішніх приміщень і місць загального користування; прибирання санвузлів загального користування; прибирання житлових номерів. Крім того, виділяються такі види прибирання житлових номерів: прибирання після виїзду гостя; щоденне поточне прибирання; генеральне прибирання; прибирання заброньованих номерів; проміжне або експрес-прибирання.
Черговість прибирання на поверсі
До обсягу прибиральних робіт номерів входить сухе протирання; вологе протирання; вологе прибирання підлоги.
Черговість прибирання приміщень у номері
Особливості генерального прибирання приміщень
Раз у півроку в будь-якому приміщенні рекомендується проводити генеральне прибирання. Воно включає в себе кілька видів робіт по узгодженню з замовником (сухе і вологе прибирання, миття вікон, хімчистка ковроліну й ін.)
Основні правила прибиральних робіт у номерах
Усі види прибиральних робіт, що проводяться у номерах готелю, здійснюються з обов'язковим застосуванням прибирального інвентарю і прибиральних матеріалів. Правильне використання прибирального інвентарю і матеріалів, а також збереження і догляд за ними є важливим заходом у дотриманні норм санітарно-епідеміологічного режиму.
3. Технологія прибиральних робіт у приміщеннях загального користування
4. Організація білизняного господарства
Білизняне господарство готельного комплексу зосереджено в центральній білизняній, у поверхових білизняних, на складах чистої білизни, у білизняних для брудної білизни. Відділення зберігання постільної білизни розділяються на «чисте» і «брудне»