Сучасний підхід до складання звітності в бюджетних установах

- Бухгалтерський облік -

Arial

-A A A+

Вступ.

1. Поняття про звітність бюджетних установ.

2. Сучасні підходи до складання бухгалтерської звітності.

3. Особливості звітності в бюджетних установах.

4. Види звітності.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Згідно з Конституцією України основні права громадян нашої країни підкріплені державним фінансуванням охорони здоров'я, освіти, культури та ін. Так, охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідно до соціально-економічних, медико-санітарних та оздоровчо-профілактичних програм. Держава також забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, надання державних стипендій. Загальновідомо, що на утримання шкіл, музеїв, вищих навчальних закладів, лікарень, науково-дослідних установ, органів управління щорічно з Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів направляються значні кошти. Отже, тільки на вказані напрями в бюджеті передбачалося 18 % загальної суми видатків.

Усі державні установи, видатки яких у межах затверджених кошторисів покриваються коштами Державного бюджету, мають назву бюджетних. Тож, до бюджетних установ належать школи, клуби, музеї, вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути, дитячі будинки, лікарні, поліклініки, а також центральні та місцеві органи державної влади та державного управління.

1. Поняття про звітність бюджетних установ

Складання звітності в бюджетних установах завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових реєстрах — специфічних матеріальних носіях бухгалтерської інформації. Але при цьому в них відсутні затверджені кошторисом показники фінансування з бюджету. Для управління ж необхідна не тільки бухгалтерська, а й інша інформація, яка повинна подаватися в компактній формі, зручній для перегляду і сприйняття людьми, які приймають управлінські рішення. Такою формою є бухгалтерська звітність. Звітність, яку надають установи і організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, можна умовно поділити на такі види (рис. 1).

Особливостями бухгалтерської звітності в бюджетних організаціях є:

— обов'язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через Міністерство фінансів суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подання, розгляд та затвердження. Усі бюджетні організації, установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі. Ніхто не має права складати та подавати непередбачені Мінфіном України звіти;

— єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;

— методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису прибутків та видатків установи на всіх рівнях Державного, місцевих бюджетів та республіканського бюджету Автономної Республіки Крим. Достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів, що також необхідна для успішного виконання показників бюджету як за прибутками, так і видатками, для своєчасного реагування на відхилення. Достовірність означає, що бухгалтерська звітність повинна давати вірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан організації, а також результати її діяльності. Достовірною вважається бухгалтерська звітність, сформульована та складена з урахуванням правил, встановлених нормативними актами системи нормативного регулювання. Слід зазначити, що при формуванні вимоги достовірності деякою мірою застосовується механічний підхід, оскільки для оцінки цієї вимоги знадобилося б узяти всі правила бухгалтерського обліку і проаналізувати, яким чином вони були б вжиті при складанні бухгалтерської звітності. Чисто теоретично це здійснити можливо, а практично — досить важко;

— простота, зрозумілість, доступність та прозорість звітності, які необхідні для широкого залучення всіх працівників до управління, активізація людського фактора. Простота та ясність необхідні ще й для того, щоб не завуальовувались недоліки діяльності окремих керівників;

— цілісність — вимога, пов'язана з необхідністю включення в бухгалтерську звітність даних про всі господарські операції, які здійснюються організацією як юридичною особою в цілому;

— послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.

Звітність про виконання бюджету — це метод узагальнення планових і звітних показників, приведених в таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов'язань, затверджених кошторисами за відповідний звітний період.

Отже, зважаючи на всі ці визначення та з огляду на перехід нашої економіки до ринкових відносин, можна дати таке визначення звітності: звітність про виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації — це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності організації та установи за відповідний звітний період часу.

Для складання звітності бюджетними організаціями потрібно знати, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2001 №10 затверджено Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків. Цією ж постановою Кабінет Міністрів України зобов'язав Міністерство фінансів затвердити форми єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису бюджетних установ та організацій і лімітної довідки про витрати з бюджету, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 9.01.2001 № 6. До того ж наказами від 23.03.2000 № 23 та від 27.12.2000 № 141 Головним управлінням Державного казначейства України затверджено форми окремих звітів бюджетних установ і організацій та Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Діяльність Державного казначейства регламентується Указом Президента України від 27.04.95 № 335/95 "Про Державне казначейство України", постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 №590 і Положенням про Державне казначейство.

2. Сучасні підходи до складання бухгалтерської звітності

Бюджетні установи та організації — це установи та організації невиробничої сфери, які для здійснення своєї діяльності одержують кошти з Державного бюджету.

У процесі функціонування бюджетних установ та організацій виникає потік різнобічної інформації про їх діяльність, включаючи ті чи інші види обліку. Перехід України до ринкових умов господарювання вимагає такої організації обліку, що забезпечувала б учасників ринку необхідною бухгалтерською інформацією, дозволяла власнику мати достовірні дані про власне майнове і фінансове становище, результати діяльності відповідно до міжнародних стандартів. Одночасно з внутрішньою потребою та вимогами управління створюється великий пласт зовнішньої статистичної, податкової, організаційної звітності, важливе місце в якій посідає бухгалтерська звітність. Користувачами бюджетної звітності є працівники, дійсні та потенційні інвестори, кредитори, постачальники, уряд та урядові організації, громадськість та інші заінтересовані особи. Чому ж усі вони потребують достовірної і прозорої інформації?

1. Працівники або їх представники заінтересовані в інформації про стабільність та рентабельність своїх організацій, своєчасну виплату заробітної плати,надання соціальної допомоги.

2. Інвестори — суб'єкти інвестиційної діяльності, які здійснюють вкладення власних або залучених коштів у формі інвестицій та які забезпечують їх цільове використання. Тому їм конче необхідна інформація, яка б давала змогу приймати правильні рішення.

3. Кредиторам необхідна інформація, яка дозволяє визначити, чи будуть своєчасно повернуті позички та виплачені відсотки, які повинні бути нараховані ними за користування кредитами.

4. Постачальники заінтересовані в інформації щодо безперервності роботи установи, особливо її платоспроможності, для оплати своїх товарів і послуг.

5. Клієнти потребують інформації про терміни існування організацій, особливо тоді, коли вони планують довгострокове співробітництво або залежні від даної організації.

6. Уряд та урядові установи прагнуть дізнатися про розподіл ресурсів. Дана інформація потрібна їм для регулювання діяльності установи та інших статистичних даних.

7. Громадськість хотіла б мати інформацію з бухгалтерської звітності, яка висвітлює напрями розвитку та останні досягнення в сфері діяльності організації, установи і т. ін.

Згідно з програмою реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.98 № 1706, реформування системи бухгалтерського обліку є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування.

Завданнями реформи, як зазначено в постанові уряду, є:

♦ створення системи національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку і звітності, яка забезпечить потрібною інформацією користувачів, передусім інвесторів;

♦ забезпечення зв'язку реформування бухгалтерського обліку з основними тенденціями гармонізації стандартів на міжнародному рівні та станом економіко-правового простору і ринкових відносин в Україні;

надання методичної допомоги у впровадженні та використанні реформованої моделі бухгалтерського обліку.

Головне завдання трансформації національної системи бухгалтерського обліку полягає у прискоренні процесу її приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Цей процес має здійснюватися за такими напрямами:

законодавче закріплення принципів ведення бухгалтерського обліку;

формування відповідної вітчизняної нормативної бази;

методичне забезпечення (інструкції, методичні вказівки, коментарі);

кадрове забезпечення (підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з бухгалтерського обліку);

міжнародне співробітництво (вступ та активна робота у міжнародних спеціалізованих професійних організаціях).

Метою нормативного регулювання бухгалтерського обліку є забезпечення доступу всіх заінтересованих користувачів до інформації та звітності, яка надає об'єктивну картину фінансового становища і результатів діяльності суб'єкта господарювання. Регулюванню з боку держави підлягають аспекти бухгалтерського обліку, пов'язані з узагальненням інформації та складанням звітності, потрібної зовнішнім користувачам. Порядок, форми, строки і структура інформації та звітності для внутрішніх користувачів регулюються суб'єктом господарювання самостійно.

Врегулювання бухгалтерського обліку дасть змогу: забезпечити зважене використання міжнародних стандартів з урахуванням економіко-правового середовища та стану ринкових відносин в Україні; додержати відповідність національної системи бухгалтерського обліку загальновизнаним світовим підходам до ведення бухгалтерського обліку; переглянути допустимі способи оцінки майна та зобов'язань; створити умови для поглиблення аналітичності облікової інформації та забезпечення доступності (публічності) бухгалтерської (фінансової) звітності.

Для цього передбачається:

• розробити першочергові та вдосконалити діючі положення (стандарти) бухгалтерського обліку з метою їх гармонізації з основними принципами і вимогами міжнародних стандартів;

• переглянути первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку та інші носії обліково-економічної інформації, що належать до уніфікованої системи бухгалтерської облікової та звітної документації.

Планується також підвищити рівень та якість навчання фахівців бухгалтерського обліку у вищих навчальних закладах і закладах післядипломної освіти.

Складання звітності завершує повний цикл бухгалтерської обробки даних, які накопичуються в облікових регістрах — специфічних матеріальних носіях бухгалтерської інформації. Але при цьому в них відсутні затверджені кошторисом показники фінансування з бюджету. Для управління ж необхідна не тільки бухгалтерська, а й інша інформація, яка має подаватися в компактній формі, зручній для перегляду і сприйняття людьми, які приймають управлінські рішення. Такою формою є бухгалтерська звітність.

3. Особливості звітності в бюджетних установах

Особливостями бухгалтерської звітності в бюджетних організаціях є:

• обов’язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через Міністерство фінансів суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подачі, розгляд та затвердження. Усі бюджетні організації, установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі. Ніхто не має права складати та подавати не передбачені Мінфіном України звіти;

• єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;

• методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису прибутків та видатків установи на всіх рівнях Державного, місцевих бюджетів та республіканського бюджету Автономної Республіки Крим;

• достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів. Достовірна звітність також необхідна для успішного виконання показників бюджету як по прибутках, так і видатках, для своєчасного реагування на відхилення.

Достовірність означає, що бухгалтерська звітність повинна давати вірне і повне уявлення про майновий та фінансовий стан організації, а також результати її діяльності. Достовірною вважається бухгалтерська звітність, сформульована та складена з урахуванням правил, встановлених нормативними актами системи нормативного регулювання. Слід зазначити, що при формуванні вимоги достовірності деякою мірою застосовується механічний підхід, оскільки для оцінки цієї вимоги знадобилося б узяти всі правила бухгалтерського обліку та проаналізувати, яким чином вони були б вжиті при складанні бухгалтерської звітності. Чисто теоретично це здійснити можливо, а практично досить важко;

• простота, ясність, доступність та прозорість звітності, які необхідні для широкого залучення всіх працівників до управління, активізації людського фактора. Простота та ясність необхідні ще й для того, щоб не завуальовувались недоліки діяльності окремих керівників;

• цілісність — вимога, пов'язана з необхідністю включення в бухгалтерську звітність даних про всі господарські операції, які здійснюються організацією як юридичною особою в цілому;

• послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.

Звітність про виконання бюджету — це метод узагальнення планових і звітних показників, приведених в таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов'язань, затверджених кошторисами, за відповідний звітний період.

На даний час існують такі визначення бухгалтерської звітності:

«Бухгалтерська звітність — сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують рух майна та фінансового стану підприємства, установи за звітний період» {Тлумачний словник бухгалтера)

«Звітність — це сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують господарську діяльність підприємств за установлений період часу» (А. Ш. Маргуліс).

«Бухгалтерська звітність являє собою комплекс показників виконання планових завдань та результатів господарської діяльності за звітний період, отриманий в бухгалтерському та інших видах обліку» (В. Ф. Палій).

«Звітність установи являє собою систему показників, які характеризують умови та результати її роботи за визначений період» (А. Н. Белов).

«Бухгалтерська звітність — система показників, яка відображає майновий та фінансовий стан на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період» (А. С. Бакаев).

«Бухгалтерська звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік)» (В. В. Сопко, В. М. Пархоменко).

«Звітність про виконання Державного бюджету — це метод узагальнення планових та звітних показників, приведених у певну систему, яка характеризує виконання бюджету за відповідний звітний період часу» (Є. П. Дідков).

Як бачимо з наведених визначень звітності провідними вченими та спеціалістами з бухгалтерського обліку як нашої країни, так і країн СНД (А. Н. Белов, Є. П. Дідков, А. М. Кузьмінський, А. ПІ. Маргуліс, В. Ф. Палій, В. М. Пархоменко, В. В. Сопко), в основі всіх тлумачень лежить загальне для всіх поняття «система показників».

4. Види звітності

Залежно від використання коштів звітність бюджетних установ поділяється на:

— звітність за бюджетними коштами;

— звітність за спеціальними коштами;

— суми за дорученням за іншими позабюджетними коштами. За терміном складання звітність буває:

— місячна;

— квартальна;

— річна.

Міністерства, інші центральної органи виконавчої влади, установи, організації, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, місячні та квартальні звіти про виконання кошторисів доходів та видатків подають у такому обсязі.

Річні звіти складаються за звітний рік, яким вважається період з 1 січня до 31 грудня включно.

Форми звітності заповнюються в гривнях, а зведені звіти головних розпорядників у тисячах гривень з одним десятковим знаком. У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені показники. У випадках незаповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність активів, пасивів, операцій ця стаття прокреслюється.

Заголовна частина форм заповнюється в такій послідовності:

— реквізит "Установа" відображає повну назву установи (відповідно до установчих документів), зареєстровану в установленому порядку, та її ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (ЄДРПОУ);

— реквізит "Територія" відображає назву території, де розташовано установу, відповідно до системи позначень адміністративно-територіальних одиниць (КОАТУУ);

— реквізит "Галузь (вид діяльності)" відображає вид діяльності установи відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ);

— реквізит "Орган державного управління" відображає назву органу, у віданні якого перебуває установа (якщо він є) та якому подається бухгалтерський звіт;

— реквізит "Контрольна сума" організаціями не заповнюється;

— реквізит "Адреса організації" відображає повну поштову адресу установи;

— реквізит "Кількість установ" відображає кількість юридичню осіб, що включені органом управління до зведеного балансу;

— код відомчої класифікації видатків;

— код функціональної класифікації видатків;

— код економічної класифікації видатків. Активи, пасиви та операції в іноземних валютах включаються до річного бухгалтерського звіту в сумах, що визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю, що діє на території України. Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з майном та зобов'язаннями, вартість яких виражена в іноземній валюті, визначено Положенням з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.02.96 № 29.

До подання річного бухгалтерського звіту на підставі затверджених керівником установи пропозицій постійно діючих інвентаризаційних комісій з урегулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей інвентаризації відповідні записи мають бути внесені до реєстрів і рахунків бухгалтерського обліку. Суми статей балансу за коштами на рахунках у банках, банківськими позичками, дані про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів повинні відповідати відомостям, вказаним у виписках банків. Відображення в балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не допускається.

Бухгалтерські звіти і баланси підписують керівник і головний бухгалтер установи, у централізованих бухгалтеріях — керівник цього органу управління установи, при якому вона утворена, і головний бухгалтер. Крім того, звіти про виконання плану за штатами і контингентами у міністерствах, відомствах, управліннях (відділах) держадміністрацій підписує керівник фінансової служби.

У бухгалтерських звітах і балансах не повинно бути жодних підчисток і помарок. При виявленні перевіряючою установою або іншими органами у звітах як поточного, так і минулого року (після їх затвердження) перекручень звітних даних, приписок тощо виправлення здійснюються у звітах за той звітний період, в якому вони були виявлені, причому виправлення вносяться до даних за звітний період (квартал, з початку року).

Виправлення помилок (перекручень), які допущені у поточному році та виявлені у цьому ж році до затвердження і подання річного звіту за поточний рік, здійснюються у бухгалтерському обліку шляхом виключення (сторнування) неправильних записів та заміни їх правильними у тому місяці, в якому вони були виявлені, але не пізніше звіту за грудень поточного року.

Виправлення помилок, які допущені в минулому році внаслідок перекручення даних про витрати виробництва та обліку витрат у бухгалтерському обліку і звітності про фінансові результати за минулий рік, не вносяться, а відображаються у поточному році як фінансовий результат минулих років, виявлений у звітному періоді, у кореспонденції з рахунками обліку, за якими допущені перекручення.

Форми річного звіту повинні бути пронумеровані, прошнуровані, зброшуровані в окрему папку, складено перелік форм, включених до річного звіту. Строки подання річних звітів установами встановлюються організаціями, до яких подаються ці звіти.

Кожний бухгалтерський звіт установи до подання його у визначені органи розглядається і затверджується у порядку, встановленому законодавством та установчими документами організації. Річні бухгалтерські звіти подаються:

— вищій установі;

— органу Державного казначейства — при отриманні асигнувань з Державного бюджету;

— органу Державної статистики — при окремих вказівках.

Зведені річні звіти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади подаються до Управління, бухгалтерського обліку звітності Головного управління Державного казначейства України керівниками бухгалтерських служб цих установ після перевірки даних про асигнування Управлінням оперативно-касового планування видатків Головного управління Державного казначейства України та перевірки форми № 3 "Звіт про виконання плану за штатами і контингентами галузевими управліннями Міністерства фінансів України.

Інформаційність річного звіту повинна бути доповнена пояснювальною запискою, яка є обов'язковим додатком до річного звіту. її обсяг та зміст не регламентовані, хоча навряд чи доцільно перевантажувати записку переліченням показників, які безпосередньо читаються за формами звітності. Разом з тим, у пояснювальній записці наводяться пояснення основних факторів, що вплинули на господарські та фінансові результати роботи установи, висвітлюється її фінансовий та майновий стан. Крім того, тут знаходять своє відображення відомості про намір установи змінити на майбутній рік методологію подачі окремих господарських і майнових операцій, коштів та розрахунків, а також подачу інформації про дебіторів, що мають найбільшу прострочену заборгованість із зазначенням суми боргу.

У поясненнях до звіту всі установи наводять курс, за яким при складанні річного бухгалтерського звіту був здійснений перерахунок активів і пасивів в іноземній валюті у грошову одиницю, що діє на території України, а також пояснюють причини змін вступного балансу на початок року. У пояснювальній записці слід висвітлювати такі питання:

1. Загальні підсумки виконання бюджету області або міста за доходами та видатками порівняно з річними лімітами з урахуванням змін, прийнятих у встановленому порядку. При цьому потрібно дати характеристику виконання обласного (міського) бюджету і в цілому бюджетів районів і міст. Показники повинні подаватися в розрізі ділянок бюджетної системи міста обласного підпорядкування та районів.

Також наводиться кількість сільських і селищних радах, які не забезпечили виконання бюджету за доходами, та окремі дані про тих, хто зберіг обігову касову готівку.

У цьому документі показуються також причини невиконання бюджету за окремими доходами і видатками. Необхідно навести дані, які характеризують виконання фінансовими органами заходів з мобілізації внутрішньогосподарських резервів та перевиконання плану платежів до бюджету.

2. Підсумки виконання дохідної частини бюджету області (міста). Цей розділ містить результати аналізу реалізації плану платежів на прибуток, платіжної дисципліни. Наводяться галузі, відомства, які не виконали планових завдань, пояснюються причини невиконання плану за іншими дохідними джерелами, причини появи недоліків. Перелічуються вжиті заходи з їх ліквідації.

3. Витрати на фінансування народного господарства області. У цьому розділі необхідно показати суми та джерела фінансування понадпланових витрат на народне господарство. За капітальними вкладеннями наводяться дані про освоєння бюджетних коштів на фінансування капітальних вкладень в цілому по області, зниження збитковості господарств, причини незадовільного фінансового стану.

4. Витрати на соціально-культурні заходи. Їх аналіз повинен проводиться за основними групами витрат, установами і заходами згідно з окремими кодами бюджетної класифікації порівняно з виконанням плану по мережі, штатах і контингентах. Слід охарактеризувати витратити на соціальне забезпечення, виплату зарплат і пенсій.

5. Витрати на управління. Слід зазначити заходи зі скорочення управлінського апарату та витрат на його утримання, результати реформації цих завдань.

6. Стан розрахунків бюджетних установ з дебіторами і кредиторами. Якщо кошти в розрахунках збільшились, слід вказати причини цього, заходи, які вживались для зменшення залишків матеріальних цінностей та коштів у розрахунках. Необхідно показати, чи в усіх бюджетних установах проведена річна інвентаризація та які заходи вжито за її результатами.

7. Необхідно викласти вжиті заходи з поліпшення бюджетного обліку та звітності, посилення їх контрольних функцій за цільовими витратами бюджетних асигнувань та матеріальних цінностей, розширення механізації та автоматизації обліково-обчислювального процесу, впровадження АРМ бухгалтера, ліквідації наявних недоліків, підвищення ролі та відповідальності керівників бухгалтерських служб Щодо підготовки та підвищення кваліфікації працівників, зайнятих обліком і звітністю.

8. Пропозиції щодо подальшого вдосконалення бюджетної роботи організації бухгалтерського обліку і звітності, контролю, усунення "вузьких місць" у чинному законодавстві з організації бухгалтерської звітності.

У пояснювальній записці непотрібно наводити таблиці з даними, які входять до форм річних звітів.

Висновки

Отже, зважаючи на всі ці визначення та з огляду на перехід нашої економіки на рейки ринкових відносин, можна дати таке визначення звітності:

Звітність про виконання кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації — це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності організації та установи за відповідний звітний період часу.

Для складання звітності бюджетними організаціями потрібно знати, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.98 № 164 затверджено Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків. Цією ж постановою Кабінет Міністрів України зобов'язав Міністерство фінансів затвердити форми єдиного кошторису доходів і видатків, штатного розпису бюджетних установ та організацій і лімітної довідки про витрати з бюджету, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.02.98 № 38. До того ж наказами від 30.10.98 № 90, від 31.12.98 № 109 та від 18.03.99 № 23 Головним управлінням Державного казначейства України затверджено форми окремих звітів бюджетних установ і організацій та Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Діяльність Державного казначейства регламентується Указом Президента України від 27.04.95 № 335/95 «Про Державне казначейство України», постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 590 і Положенням про Державне казначейство.

Список використаної літератури

1. Атамас П. Основи обліку в бюджетних організаціях: учбовий посібник/ Петро Атамас,; М-во освіти і науки України , Дніпропетровський ун-т економіки і права. — К.: Центр навчальної літератури, 2003. — 283 с.

2. Атамас П. Управлінський облік: Навчальний посібник/ Петро Атамас,; Дніпропетровський ун-т економіки та права. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 439 с.

3. Белов А. Бухгалтерский учет в бюджетных учреждениях: монографія/ Анатолий Белов,. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 174 с.

4. Голов С. Управлінський облік: Підручник/ Сергій Голов,. — 3-тє вид.. — К.: Лібра, 2006. — 703 с.

5. Гуцайлюк Л. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: первинні документи та облікові реєстри: Навчальний посібник/ Лідія Гуцайлюк, Валерія Сопко, Юрій Іванечко; М-во освіти і науки України, Ун-т економіки та права "Крок". — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 157 с.

6. Джога Р. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Підручник/ Роман Джога, Світлана Свірко, Людмила Сінельник,; Ред. Роман Джога,; М-во освіти і науки України, КНЕУ. — К.: КНЕУ, 2003. — 483 с.

7. Корецький М. Х. Управлінський облік: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закладів/ М. Х. Корецький, Н. В. Дацій, Л. В. Пельтек; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський держ. аграрний ун-т, Гуманітарний ун-т " Запорізький інститут державного та муніципального управління ". — К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 294 с.

8. Матвеева В. Бюджетные организации: бухгалтерский учет и налогообложение: монографія/ В. Матвеева. — 2-е изд., перераб. и доп.. — Х.: Фактор, 2002. — 666 с.

9. Назарова К. Аналіз діяльності бюджетних установ: навчальний посібник / Каріна Назарова, Тетяна Кумченко,; Ред. Г. О. Кравченко ; Київський нац. торговельно-економічний ун-т. — К. : Б. в., 2006. – 208 с.

9. Облік у бюджетних установах: Навчальний посібник/ Валентина Крива, Тетяна Корнієнко, Тетяна Сторожук.; За ред. О. А. Заїнчковського, Т. М. Сторожук; Держ. податкова адміністрація України, Академія ДПС України. — К.: Ірпінь, 2002. — 535 с.

10. Планування, облік, звітність, контроль у бюджетних установах, державне замовлення та державні закупівлі: Інтегрований комплекс: Вадим Александров, Олександр Ворона, Петро Германчук, Олександр Назарчук та ін.. — К.: АВТ, 2004. — 592 с.

11. Свірко С. Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни/ Світлана Володимирівна Свірко,; М-во освіти України; Київський нац. економічний ун-т. — К., 2000. — 185 с.

12. Ткаченко І. Звітність бюджетних організацій: Навчальний посібник/ Іван Терентійович Ткаченко,; Іван Ткаченко; М-во освіти України, Київ. нац. економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2000. — 216 с.