Види перевезень на автотранспорті
- Інше -Вступ.
1. Загальна класифікація видів перевезення на автотранспорті.
2. Міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу.
3. Перевезення пасажирів і багажу.
Висновки.
Список використаної літератури.
Вступ
Транспорт забезпечує виробничо-економічні зв’язки різних галузей народного господарства. Він відіграє важливу роль в економічному і культурному розвитку людей, в економічних зв’язках з закордонними країнами. Транспорту належить важлива роль в процесі загального виробництва, так як він займається перевезенням матеріалів, напівготової і готової продукції. Транспорт забезпечує також зв’язок між сільським господарством і промисловістю та окремими підприємствами.
Транспортна промисловість або транспорт. Має ряд особливостей які значно відрізняють його від інших галузей матеріального виробництва. Виробничим процесом транспортної промисловості є процес переміщення вантажів і пасажирів, в часі і просторі. Транспортна промисловість не потребує виготовлення або перероблення сировини. Матеріальні блага у вигляді визначеної продукції в промисловості і сільському господарстві, транспорт переміщує від місця виробництва до місця споживання не змінюючи продукції.
Продукцією транспортної промисловості являється теж переміщення вантажів і пасажирів в часі і просторі. Таким чином виробничий процес і продукція транспортної промисловості співпадають.
1. Загальна класифікація видів перевезення на автотранспорті
Автомобільний транспорт являє собою сукупність шляхів сполучень, засобів перевезення, технічних пристроїв, механізмів і засобів управління.
Засобами перевезення (рухомим складом) являються автомобілі, автомобілі-тягачі, причепи і напівпричепи транспортного призначення, різні засоби для перевезення вантажів і пасажирів. Шляхами сполучень є автомобільні дороги і магістралі.
Автотранспортні підприємства в більшості випадків являються спеціалізованими – в залежності від обслуговування галузей, способу виконання перевезень і т.д.
До технічних пристроїв в споруд відносять гаражі, авторемонтні заводи, станції технічного обслуговування і інші.
Виробничий процес на автомобільному транспорті, який полягає в переміщенні вантажів і пасажирів рухомим складом називається автомобільними перевезеннями. Є два види автомобільних перевезень вантажні і пасажирські. Вантажні перевезення розрізняють по слідуючи ознаках:
1. по галузевому принципу перевезення вантажів промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі і громадського харчування. поштового перевезення, перевезення вантажів населення і комунального господарства.
2. перевезення за розмірами вантажу масового перевезення. Партійні по розміру партії вантажу, не масові перевезення.
3. по територіальній ознаці – технологічні, міські, приміські, міжміські, міжнародні перевезення;
а) технологічні – перевезення по території будівельних майданчиків чи по території підприємства;
б) міські – перевезення на невеликі віддалі з різною структурою перевезення;
в) такі ж умови відносяться до приміських перевезень. Які здійснюються за межами міста на віддалі до 50 км включно;
г) міжміські – перевезення, які здійснюються на відстані більше 50 км між різними містами, областями і економічними районами на дорогах великої протяжності, віддаль може бути більше 1000 км;
д) міжнародні – перевезення за межі країни.
4. По способу виконання – місцеві перевезення і перевезення прямого і змішаного сполучення:
а) місцевими називаються всі перевезення незалежно від їх віддалі, які проводяться одним автотранспортним підприємством;
б) при перевезеннях прямого сполучення в роботі по переміщенню вантажів приймають участь декілька автотранспортних підприємств;
в) перевезення змішаного сполучення виконуються двома або більше видами транспорту. Вони можуть бути: автомобільно-залізничними, автомобільно-водними, автомобільно-залізнично-водними і т.д.
5. По часу виконання – постійні і сезонні:
а) постійні – перевезення на протязі цілого року;
б) сезонні – періодично повторюються в потріб6ний час року.
6. По організаційному принципу – централізовані і децентралізовані[3, c. 72-74].
2. Міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу
Основні умови міжнародних автомобільних перевезень регулюються Конвенцією про договір міжнародних перевезень вантажів (КДПВ), укладеній в Женеві в 1956 р., учасником якої був і СРСР.
Договір перевезення оформляється автодорожною накладною. Повна її назва "міжнародна товаротранспортна накладна", проте в оперативній роботі вона відома під назвою накладна ЦМР (СМК).
Її функції такі:
1) договір перевезення;
2) товаросупроводжуючий документ;
3) розписка перевізника.
Автодорожна накладна оформляється в трьох екземплярах. В ній вказуються: дата відвантаження; назва вантажу, що підлягає перевезенню; ім'я й адреса перевізника; назва одержувача;
строк доставки і розмір штрафу за затримку в доставці; вартість перевезення. Накладна підписується перевізником і вантажовідправником. Крім автодорожної накладної з вантажем рухаються товаросупроводжуючі документи, такі як пакувальний лист, відвантажувальні специфікації, сертифікат якості та інші.
Загальні умови міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і багажу, які включають організацію перевезень і отримання права на їх здійснення, порядок страхування, прикордонного, митного, санітарного та інших видів контролю, регламентуються такими документами:
· багатосторонніми конвенціями та угодами;
· двосторонніми міжурядовими угодами про міжнародне автомобільне сполучення;
· національним законодавством сторін.
Форма квитка, багажної квитанції та формуляра затверджується державними компетентними органами в галузі автомобільного транспорту перевізника і визнається державними компетентними органами в галузі транспорту інших держав, територіями яких здійснюється перевезення.
Державні компетентні органи в галузі автомобільного транспорту розробляють єдині форми квитка, багажної квитанції та формуляру, що затверджуються державними компетентними органами в галузі транспорту держав, територіями яких здійснюється перевезення.
Перевезення пасажирів і багажу в міжнародному сполученні можуть виконуватися перевізниками, які є суб'єктами права приватної, колективної, державної або змішаної форм власності, за наявності відповідної ліцензії, виданої у державі реєстрації автобуса.
Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю пасажира, або пошкодження багажу під час перевезення у зв'язку:
· із смертю, тілесними ушкодженнями або будь-якою іншою шкодою, заподіяною здоров'ю пасажира незалежно від місця і часу події (під час перевезення, посадки, висадки або завантаження, розвантаження багажу);
· з повною або частковою втратою багажу чи його пошкодженням.
Перевізник несе відповідальність за багаж з моменту прийняття його для перевезення до моменту його доставки чи передачі на зберігання у порядку, передбаченому Правилами перевезень пасажирів.
Перевізник несе відповідальність як за свої дії, так і за дії інших осіб, послугами яких він користується під час виконання зобов'язань, покладених на нього договором перевезення, якщо ці особи діють у межах своїх зобов'язань[2, c. 56-57].
Міжнародні автомобільні перевезення — один з найбільш розповсюджених видів доставки вантажів у міжнародному повідомленні. Автоперевезення найбільше підходять для роботи з країнами Європи, СНД і близького Схід. Понад сімдесяти відсотків вантажів між Україною і ЄС перевозяться автомобільним транспортом. Автомобільні перевезення є найбільш контрольованими та універсальними: за допомогою автотранспорту, можливо, перевозити небезпечні і негабаритні вантажі, вантажі, що вимагають дотримання температурного режиму тощо.
Протягом усього процесу автоперевезення наші співробітники постійно контролюють пересування вантажу по шляху проходження, забезпечуючи цим безпеку, своєчасність і оперативність перевезень. Наші замовники завжди можуть одержати повну інформацію про місцезнаходження вантажу про плановані дати завантаження, відправлення і прибуття в пункт призначення.
Переваги і недоліки автоперевезень:
Переваги:
— можливість доставки вантажів від відправника вантажу до одержувача без перевантаження;
— забезпечення високої схоронності вантажу;
— можлива консолідація вантажів і перевезення незначних партій.
— незалежність від залізничних колій, морських і річкових портів.
Недоліки:
— обмеженість використання на великі відстані під час перевезення значних партій вантажів;
— залежність від дорожньої мережі (для трансконтинентальних вантажів);
— дорогий вид транспорту при перевезеннях на великі відстані[4, c. 101-104].
3. Перевезення пасажирів і багажу
Підприємства і організації автомобільного транспорту загального користування повинні здійснювати перевезення пасажирів і багажу в автобусах і легкових автомобілях, забезпечуючи безпеку пасажирів при користуванні автомобільним транспортом, необхідні вигоди для пасажирів, культурне обслуговування їх на автовокзалах (автостанціях), в автобусах і легкових автомобілях, своєчасне перевезення і збереження багажу пасажирів.
За договором перевезення пасажира автотранспортне підприємство або організація зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу — також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання багажу особі; пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здачі багажу — і за провіз багажу.
Рух автобусів і таксомоторів на маршрутах організується за розкладом.
Організація нових маршрутів провадиться:
а) місцевих (міських, приміських і внутрірайонних) — виробничими об'єднаннями (управліннями) пасажирського автомобільного транспорту або управліннями автомобільного транспорту з затвердженням їх виконавчими комітетами міських, районних Рад народних депутатів;
б) міжміських внутріобласних — виробничими об'єднаннями (управліннями) пасажирського автомобільного транспорту або управліннями автомобільного транспорту;
в) міжміських міжобласних.
Відкриття нових маршрутів дозволяється після перевірки стану шляхів і під'їздів до них у порядку.
Порядок затвердження розкладу руху автобусів і маршрутних таксомоторів встановлюється Правилами перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в Україні.
На початкових, кінцевих і проміжних зупинкових пунктах міських і приміських автобусних маршрутів для відома пасажирів вивішуються покажчики інтервалів руху автобусів по періодах доби і схеми маршрутів.
На зупинкових пунктах приміських маршрутів з інтервалами руху більше 20 хвилин вивішуються розклади прибуття і відправлення автобусів по даному зупинковому пункту.
На автовокзалах (автостанціях) і в автопавільйонах міжміських автобусних маршрутів вивішуються для відома пасажирів розклади руху автобусів по всіх маршрутах, таблиці вартості проїзду пасажирів і провозу багажу, схеми планування салонів автобусів різних типів, основні положення Правил перевезень пасажирів і багажу автомобільним транспортом в Україні, а також оголошення про час початку і закінчення роботи кас[1, c. 85-86].
Законодавчо в Україні визначено такі види договорів перевезення автомобільним транспортом: договір перевезення пасажирів; договір перевезення багажу; договір перевезення вантажу; договір перевезення пошти; договір перевезення по прямому та змішаному сполученню; договір перевезення в міжнародному сполученні.
У свою чергу кожен із названих договорів має свої підвиди. Договір перевезення пасажирів поділяється на договір автобусного перевезення, договір перевезення таксі, договір вантажопасажирського перевезення.
Договір перевезення пасажира автомобільним транспортом укладається між перевізником та пасажиром у письмовій формі (пасажирський квиток, договір, квитанція тощо).
Істотними умовами договору є:
· найменування та місцезнаходження перевізника;
· вид, маршрут перевезення, вартість перевезення та час відправлення і прибуття до пункту призначення.
Договір про перевезення пасажира автомобільним транспортом загального користування вважається укладеним із моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду (є консенсуальним), а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, при туристичних перевезеннях, перевезеннях на замовлення — з моменту посадки в автобус (є реальним). Цей договір діє до моменту висадки пасажира у пункті призначення. Договір перевезення пасажира на таксі набуває чинності з моменту посадки пасажира (є реальним).
Договір перевезення вантажів буває двох видів — договір перевезення у прямому та договір перевезення у змішаному сполученні. Договір перевезення в прямому сполученні передбачає, що перевезення вантажу здійснюються одним автомобільним транспортним засобом без перевантаження на інший. У договорі перевезення у змішаному сполученні перевезення вантажу здійснюються кількома видами транспорту.
У договорі перевезення вантажу при здійсненні перевезення виникають допоміжні операції, які законодавець виділяє окремо:
· завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів;
· перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб;
· сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу;
· накопичення, формування або дроблення партій вантажу;
· зберігання вантажу;
· транспортно-експедиційні послуги.
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом затверджуються Мінтрансом України (Наказ Мінтрансу України № 363 від 14.10.97 року «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні»)[6, c. 119-121].
Висновки
Головними завданнями автотранспортних підприємств і організацій, що знаходяться на території України, є повне задоволення потреб народного господарства і населення в автомобільних перевезеннях, виконання планів перевезень автомобільним транспортом вантажів і пасажирів, регулярність пасажирського автосполучення, забезпечення збереження вантажів, що перевозяться, та своєчасної доставки їх у пункти призначення.
Автотранспортні підприємства і організації, а також міністерства, відомства, підприємства, організації та установи — вантажовідправники і вантажоодержувачі зобов'язані при перевезеннях вантажів суворо дотримувати державних інтересів і забезпечувати повне і ритмічне виконання плану перевезень, раціональне використання рухомого складу, безпеку руху автомобілів і максимальне скорочення транспортних витрат у народному господарстві.
Вантажні автомобільні перевезення розрізняють за:
1) галузевими ознаками — перевезення промислових, будівельних, сільськогосподарських, торгівельних вантажів, а також вантажів комунального господарства, поштових;
2) розміром партій вантажів — масові перевезення великої кількості однорідних вантажів та дрібними партіями вантажів різної номенклатури;
3) територіальними ознаками — внутрішньовиробничі, міські, приміські (до 50 км за межами населеного пункту), міжміські (більш як 50 км за межами міста), внутрішньорайонні, міжрайонні та міжнародні перевезення;
4) способом виконання: місцеві — здійснюються одним автотранспортним підприємством; прямого сполучення — при перевезенні діють кілька автотранспортних організацій; змішаного сполучення — перевезення двома або кількома видами транспорту.
Список використаної літератури
1. Глогусь О. Логістика: Навч. посібник для студ. економічн. спец./ Олена Глогусь,; М-во освіти Укр.; Ін-т змісту і методів навчання; Тернопільська Акад. народного госп.. — Тернопіль: Економічна думка, 1998. — 166 с.
2. Кальченко А. Логістика: Навчальний посібник/ Альбіна Кальченко,; М-во освіти України; Київ. нац. економ. ун-т. — К.: КНЕУ, 2000. — 147 с.
3. Кальченко А. Основи логістики: Навчальний посібник/ Альбіна Георгіївна Кальченко,. — К.: Знання, 1999. — 133 с.
4. Крикавський Є. Логістика: компендіум і практикум: Навчальний посібник/ Євген Крикавський, Наталія Чухрай, Наталія Чорнописька,. — К.: Кондор, 2007. — 336 с.
5. Маркетинг для магістрів / Національна академія управління ; ред. М. М. Єрмошенко, С. А. Єрохіна. — К.: Національна академія управління. – 2007. — Т. 1. — 2007. — 603 с.
6. Пономарьова Ю. Логістика: Навчальний посібник/ Юлія Пономарьова,; Мін-во освіти і науки України, Харківський державний ун-т харчування і торгівлі . — 2-ге вид., перероб. та доп.. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 326 с.