- Головна
- Українська література
- Усна народна творчість
Усна народна творчість
Усна народна творчість - біографія
«Фольклор» чи «усна народна творчість» (від англ. folklore, букв. — народна мудрість, народне знання) — міжнародний термін, який позначає народну культуру (в усьому розмаїтті її видів); поезія, музика, театр, танець, архітектура, образотворче й декоративноприкладне мистецтво, які створюються та побутують у народі, зберігаючись у його пам’яті, і за традицією, іноді через століття, передаються від покоління до покоління усно або іншими комунікативними засобами, переважно неписемними.
Термін «Фольклор» у науковий обіг увів англійський археолог Уїльям Джон Томс у 1846 р. Офіційно прийнятий англійським Фольклорним товариством у 1879 р. В літературі слов’янськими мовами з’являється в 80— 90х pp. XX ст. В сучасній науці єдиного загальновживаного значення терміна «Фольклор» немає. Розрізняють фольклори автентичний, дитячий, міський, календарнообрядовий, селянський, родиннообрядовий, весільний тощо. Фольклор досліджує спеціальна наука — фольклористика.
Усна народна творчість - твори
- А в кривого танця
- Гомін, гомін по діброві
- Добрий вечір тобі, пане господарю!
- Дозвілля молоді
- Жартівливі коломийки
- Заплету віночок
- Засівна
- Купайло, Купайло!
- Маяло житечко, маяло
- Нова радість стала
- Ой бiжить, біжить мала дівчина
- Ой весна, весна — днем красна
- Ой вінку мій, вінку
- Ой кувала зозуленька
- Ой на горі да женці жнуть
- Ой ну, люлі, дитя, спать
- Ой ти, коте, коточок
- Ой у степу криниченька
- Ой хто, хто Миколая любить
- Проведу я русалочки до бору
- Стоїть явір над водою
- Там у полі криниченька
- У ржі на межі
- Щедрик, щедрик, щедрівочка