- Головна
- Українська література
- Костенко Ліна
Костенко Ліна
Костенко Ліна - біографія
ЛІНА КОСТЕНКО
(Нар. 1930 p.)
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930р. в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів. У 1936p. родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про "балетну школу" замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.
Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького, який закінчила 1956р. Ліна Костенко була однією з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських поетів, що виступили на рубежі 50—60-х років. Збірки її віршів "Проміння землі" (1957) та "Вітрила" (1958) викликали інтерес читача й критики, а книга "Мандрівки серця", що вийшла в 1961р., не тільки закріпила успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім'я серед визначних майстрів української поезії.
Книги Л. Костенко "Над берегами вічної ріки" (1977), "Маруся Чурай" (1979), "Неповторність" (1980) стали небуденними явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її дальший розвиток.
Творчий розвиток Ліни Костенко — поетеси гострої думки і палкого темпераменту — не був позбавлений ускладнюючих моментів. Обмеження свободи творчої думки, різні "опали" в часи застою призвели до того, що досить тривалий час вірші Л. Костенко практично не потрапляли до друку. Та саме в ті роки поетеса, незважаючи ні на що, посилено працювала, крім ліричних жанрів, над своїм найвидатнішим досьогодні твором — романом у віршах "Маруся Чурай", за який вона в 1987p. була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка.
Перу поетеси належать також збірка поезій "Сад нетанучих скульптур" (1987) та збірка віршів для дітей "Бузиновий цар" (1987). Живе та працює Ліна Костенко в Києві.
Костенко Ліна - твори
- ... І вийшов Колумб на берег Америки вранці...
- А вечір пролітає, наче крижень...
- А вранці із усіх казок...
- А затишок співає, мов сирена...
- Акварелі дитинства
- Апологія лицарства
- Астральний зойк
- Балада моїх ночей
- Берестечко
- Біла симфонія
- Білочка восени
- Біль єдиної зброї
- Божевілля моє, божемилля…
- Бузиновий цар
- В дні, прожиті печально і просто…
- В маєтку гетьмана Івана Сулими...
- В пустелі сизих вечорів…
- Ван-Ґоґ
- Веселий дощ
- Вечірнє сонце, дякую за день!
- Вже почалось, мабуть, майбутнє...
- Вирлооке сонце
- Виходжу в сад, він чорний і худий...
- Відмикаю світанок скрипковим ключем...
- Віки живуть в старому фоліанті...
- Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель...
- Віяло мадам Полетики
- Готичні смереки над банями буків...
- Гротеск
- Гуде вогонь — веселий сатана…
- Двори стоять у хуртовині айстр…
- День світився, як свята Цецілія...
- Дзвенять у відрах крижані кружальця...
- Діалог у паризькому салоні
- Дівчаточко з обличчям Тінатін...
- Дон Піппо Лірозі
- Дорогий мій, сонячний, озвися!..
- Дощ полив…
- Дощі
- Дума про братів неазовських
- Екзотика
- Естафети
- Життя іде і все без коректур...
- За гріх щасливості в неслушний час…
- Заворожи мені, волхве!...
- Затінок, сутінок, день золотий...
- Звичайна собі мить
- Здається з нами щось уже не те...
- Здивовані квіти
- Зелені очі орхідей...
- Зонька
- І день, і ніч, і мить, і вічність…
- І засміялась провесінь: — Пора!..
- І знову пролог
- І не минає, не минає!..
- І тільки злість буває геніальна...
- І я не я, і ти мені не ти…
- І як тепер тебе забути?..
- Іма Сумак
- Іспанка Карменсіта
- Ісус Христос розп'ятий був не раз.
- Казочка про трьох велетнів
- Карташинський лиман... Карташинський лиман...
- Климена
- Кобзарю, знаєш, нелегка епоха...
- Кольорові миші
- Коректна ода ворогам
- Кохання, вірність — істини одвічні…
- Красива осінь вишиває клени...
- Крига на Одрі
- Ластівки тікають із Європи...
- Лейтмотив щастя
- Ліс був живий. Він не прощався...
- Львівські голуби
- Люблю твій степ і подих твого степу...
- Люблю чернігівську дорогу...
- Любов Нансена
- Любов Потьомкіна
- Люди з Табулена
- Мадам Андро
- Майже переклад з провансальської
- Мало всього — ще і тугу цю вовчу…
- Маруся Чурай
- Мені відкрилась істина печальна...
- Між іншим
- Мій милий, мандрівнику гордий…
- Мій перший вірш написаний в окопі...
- Місто Ур
- Місто, премісто, прамісто моє!..
- Моя любове! Я перед тобою...
- Моя пам'ять плаче над снігами...
- На другий день Великого Потопу...
- Навшпиньки повертаюся в ті дні...
- Найнезабутніше з облич...
- Напитись голосу твого…
- Не говори печальними очима…
- Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…
- Не треба класти руку на плече
- Недумано, негадано...
- Нехай підождуть невідкладні справи...
- Нічого такого не сталось…
- Обступи мене, ліс, як в легенді про князя Хетага...
- Ой ні, ще рано думати про все...
- Ой осінь, осінь, барви чудотворні!..
- Осінній день березами почавсь…
- Осінній день, осінній день, осінній!
- Осінній сад ще яблука глядить...
- Осінь жагуча
- Останній концерт Ойстраха у Києві
- Отак пройду крізь твій великий подив…
- Очима ти сказав мені: люблю…
- Пастораль ХХ сторіччя
- Під вечір виходить на вулицю він...
- Пінг-Понг
- Пісенька про космічного гостя
- Плем'я тода
- Пливли ми ввечері лиманом...
- По сей день Посейдон посідає свій трон...
- По цьому Дніпру пливли човни з Візантії...
- По-лицю-дощ
- Повернення Шевченка
- Послухаю цей дощ
- Починають зорі пригасати...
- Прийомний син барона був баран...
- Притча про ріку
- Причмелені гномики
- Прощай, морська корово із Командорських островів!..
- Пряля
- Ранесенько, акації ще спали...
- Розкажу тобі думку таємну...
- Руан
- Сади стояли в білому наливі...
- Світлий сонет
- Силует фігуриста
- Син білявого дня і чорнявої ночі...
- Скіфська баба
- Смертельний падеграс
- Сміх
- Сніг у Флоренції
- Сольфеджіо
- Сонце моє, оченята карі…
- Сороко, не кричи! Я в лісі не стороння...
- Спини мене
- Стара церковця в Лемешах
- Старенька жінко, Магдо чи Луїзо!..
- Старесенька, іде по тій дорозі...
- Старий годинникар
- Старої казки пісня лебедина...
- Страшний калейдоскоп...
- Страшні слова, коли вони мовчать
- Сувид
- Сумна колумбіана
- Сунички
- Такий чужий і раптом — неминучий!..
- Ти вчора поїхав, ти ж тільки поїхав учора...
- Ти дивишся. А я вже — як на трапі…
- Ти пам'ятаєш, ти прийшов із пристані...
- Ти співав для мене…
- Ти — Шіва. Ти — індуське божество…
- Тиран, полководець, державний корсар...
- Тінь королеви Ядвіґи
- То рік Щура, то Тигра…
- Той любить Фанні Брон, той любить Беатріче...
- Три принцеси
- Тут обелісків ціла рота...
- У присмеркові доброї дібровості…
- У світі злому і холодному…
- Українське Альфреско
- Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану...
- Усе було — і сум, і самота...
- Футбол в тумані, де гравець, як мім...
- Хай буде легко. Дотиком пера...
- Храми
- Хуртовини
- Хутір вишневий
- Цавет танем!
- Цариця Астинь
- Цариця Савська
- Це називалось — творчі семінари...
- Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання...
- Цей ліс живий. У нього добрі очі...
- Чайка на крижині
- Чекаю дня, коли собі скажу...
- Ще назва є, а річки вже немає
- Що в нас було?..
- Я виросла у Київській Венеції...
- Я вранці голос горлиці люблю…
- Я дуже тяжко Вами відболіла…
- Я кину все. Я вірю в кілометри…
- Я нахиляюсь над безоднею...
- Я ніколи не звикну. Я не вмію до тебе звикати...
- Я пішла як на дно. Наді мною свинцеві води...
- Я хочу знати, любиш ти мене…
- Як холодно! Акація цвіте..
- Яка різниця — хто куди пішов?..
- Які щасливі очі у казок!..