Шейко-Медведєва Неля

Шейко-Медведєва Неля - біографія

Неля Семенівна Шейко-Медведєва (25 жовтня 1947, Борислав — 16 листопада 2021) — українська драматургиня, поетеса, прозаїк, театральна критикиня. Кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України.

Народилася у 1947 році у м. Бориславі Львівської області. У 1965 році закінчила Бориславську середню школу № 8 зі срібною медаллю, вступила на вечірнє відділення хімічного факультету Львівського політехнічного інституту.

Деякий час працювала кресляркою в КБ заводу "Електрон", а далі техніком-хіміком в Інституті геології та геохімії НАН України. Після другого курсу полишила навчання в Політехніці і вступила на денне відділення філологічного факультету Львівського державного університету ім. Івана Франка.

Отримавши диплом, залишилася працювати в університеті: літературним працівником газети "За радянську науку", а далі — асистентом кафедри української літератури.

У 1980 році захистила кандидатську дисертацію.

У 1985 році перебралася до Києва, і рік потому стала членкинею Національної спілки письменників України.

Авторка добірок віршів, написаних як літературною мовою, так і лемківським діалектом, оприлюднених в газетах "Літературна Україна", "Нафтовик Борислава", "Наше слово" (газета українців Польщі), журналі "Україна" й часописах "Ї" та "Київська Русь".

Авторка понад 40 пʼєс для дітей та юнацтва.

Більшість із названих пʼєс була поставлена в драматичних театрах і театрах ляльок Львова, Ужгорода, Мукачева, Чернігова, Чернівців, Харкова, Рівного, Луцька, Івано-Франківська, Донецька, Києва, Полтави, Житомира, Запоріжжя, а також у шкільних театрах по всій Україні.

Дві пʼєси — "Чумацький скарб" і "Лисиця, що впала з неба" — увійшли до шкільних програм з української літератури для 4 і 5 класів. "Чарівна зернина" рекомендована для позакласного читання.

Інші пʼєси, що не увійшли до збірників, але також були поставлені в українських театрах: "Дзеркало Агрімпаси", "Як Василько Тереньку сватав", "Гора щастя". Остання відзначена літературною премією "Коронація слова". Нові пʼєси "Коти-коти-горошок" та "Ангелик і різдвяна зоря" поставлені у 2018 році в театрах ляльок Чернігова і Харкова. У 2017—2020 роках написані п'єси "Квіти для Скрекеке", "Коти-котигорошок" та п'єса апокриф "Біла зоря, чорні пелюстки" про найвідомішого лемківського художника Никифора Дровняка.

Серед прозових творів письменниці — авантюрні романи "Альфонс" (Кальварія, 2004), "Баламутка" (Піраміда, 2006) і "Кохана…Незабутня" (Піраміда, 2006), а також роман-апокриф "Ніч остання" про учнів Христа після його страти (Піраміда, 2006).

У 2018 році у видавництві "Комора" вийшла друком збірка віршів і оповідань "Дороги камени", до якої увійшли усі вірші та оповідання письменниці, написані про історію лемків — українського субетносу, виселеного зі своїх земель в Радянську Україну у 1944—1946 роках та на західні терени Польщі в ході операції "Вісла".