Черемховий вірш (1935)
- Антонич Богдан-Ігор Васильович -Вже ніч нагріта п’яним квіттям
димиться в черемховій млі,
і букви, наче зорі, світять
в розкритій книжці на столі.
Стіл обростає буйним листям,
і разом з кріслом я вже кущ.
З черемх читаю — з книг столистих —
рослинну мудрість вічних пущ.
21 березня 1935