Дивовижа та чуднісінька...

- Грабовський Павло -

Arial

-A A A+


Дивовижа та й чуднісінька —
Невеличка часом пісенька,
А громаду поруша:

В її відгуках милесеньких,
Що ніжніш від струн тонесеньких,
Виявляється душа.