«довший час…»

* * *

довший час
я не показувався їй на вічі

захований за віями
як за густим частоколом

всі десять її пісеньок
навчився не мавши слуху

коли вона тулила крило
до грудей
я хотів бути крилом

одного вечора
навіть зазирнув у шпарку
як вона роздягалася