Молитва («Заходить день за днину…»)
- Антонич Богдан-Ігор Васильович -Заходить день за днину,
мов сонце за параван далеких гір.
Вже від ждання нас болить зір,
вже сивини на головах є труш.
. . . . . . . шалом наших душ
ми молимося за нову людину.
Заходить день за днину,
мов сонце за параван далеких гір.
Вже від ждання нас болить зір,
вже сивини на головах є труш.
. . . . . . . шалом наших душ
ми молимося за нову людину.