Ніч похнюпилась...

- Семенко Михайль -

Arial

-A A A+


Ніч похнюпилась,
Затихає розмірковано.
За вікном стиха хлюпало
І сичало загадково.

Сковано обіймає сум
Після дню несподівано.
Вранці бризок принесу
І безжурний спів.

1919. Київ.