Почуй мене, брате

- Голота Петро -

Arial

-A A A+


…Весна десь шумить
робітнича,
А я у залізнім полоні…
У мене ось на долоні
Веселий од сонця
промінчик.
Я руки свої простягаю,
Крізь грубі, заржавлені
ґрати,
До сонця привіт посилаю:
– Почуй мене, брате!

Джерело: Юрій Винничук. Невідоме Розстріляне Відродження. Упорядник: Юрій Винничук. Харків: Фоліо. 2016. 768 с. ISBN 978-966-03-7531-4