Полагодив годинника старого...
- Москалець Кость -Полагодив годинника старого,
Давняшнього причетника чувань,
Милуюся чергóю коливань,
Що маятника водять золотого.
Нарешті це триває досить довго —
Прозорий час утрати сподівань,
Байдужості до всіх на світі знань
І тихої довіри до простого.
Коротшають повільно гожі дні,
Видовжуються тіні на стіні,
Один за одним коники зникають;
Обітованна міниться зоря,
Та вже ніхто нічого не чекає
У падолисті дат календаря.