«Слова не штампують, як мідну грошву…»

* * *

Слова не штампують, як мідну грошву,
Хоч штампи-шрифти знакомиті здавна.
Слова мають серце і душу живу.
їм так, як і людям, потрібна весна
Під сонячним небом, на щедрому полі.
їм простору треба, крилатої волі,
Родини близької, і рідної хати,
І новонароджень в устах немовляти.
Найбільше їх щастя — поезії мова:
В ній подвиг, і пам’ять,
І совість — од слова.