«Цє вже ніч…»

* * *

Цє вже ніч?
Та ні, іще не ніч.
Ще сонця слід багрянить виднокруг,
Ще сизі ластівки черкають Ворскли пруг,
На Вовчім у шибках — ні каганців, ні свіч…
Іще не ніч.

Ще видно, як в дійниці обручній
Скипають бульбашки на теплім шумовинні,
Ще мати знову дістає зі скрині
Ту хустку, що як молодість на ній,
Іще дідусь не погукав на піч
Мене, малого, доказати казку.

Денікінці червоного Тараску
Ведуть у яр на розстріл.
Це вже ніч.