«Віють вітри…»

* * *

Віють вітри, віють буйні,
Деревина гнеться,
Попід хату, попри вікна
Чорний сум снується.
Стук! — І хто там? — Я, твій смуток!
Відчини віконце:
Поворкуєм, посумуєм,
Пок’ не встане сонце.
Стук!.. Віконце відхилилось,
Сум по хаті в’ється.
Віють вітри, віють буйні,
Деревина гнеться.