Ярмарок (1890)

Тече, шумить Дніпро славний,
Дорога весела:
Луги, піски, ліси, гори,
Городи і села.
Городище стоїть вище,
А Власівка нижче;
Чого мені в Городище?
У Власівку ближче.
В Городищі спотикачі,
Тини й перелази,
А Власівка ярмаркує
На рік по три рази;
Тут немає перекору,
Ми самі хороші,—
Гуляй, душа, без кунтуша!
Гиля, гиля, гроші!
Очі скачуть, всюди бачать…
Чого там немає?
Сміх та гомін, співи, жарти,
І музика грає.
Цокотухи, бублейники,
Перекупки з міста,
Офіцери і півники
З медового тіста;
І гарячі гречаники,
І пироги з м’ясом,
Вишнівочка, наливочка
І шаплики з квасом;
І тараня, і чехоня,
І горох, і хляки,
Туленики, крутеники
І в решеті раки,
Вікна, відра, і колеса,
І ночви, і скрині,
І корови, і овечки,
Кавуни і дині;
І линтварі, і чоботи,
І бруски, і цвяшки,
Горшки, миски і макітри,
Чарочки і пляшки;
Усього тобі доволі:
І збіжжя, і снасті,
Ще й весела хатиночка
Шинкарочки Насті.
Чорномаза сластьониця
Жарок роздуває
І до себе, шуткуючи,
Гостей закликає:
— Привертайте, не минайте!
Сластьоночки плачуть,
Пухнатенькі, рум’яненькі,
Самі у рот скачуть.—
Поглядає циган ласо,
Сміється, бурмоче:
— Закупив би все печиво —
Кишеня не хоче.—
А там бринять під ятками
Усякі розкоші:
Бакалія, і ласощі,
І брехні хороші.
Калган, перець, бразолія,
Бодян, і кориця,
І калія, і кармазин,
І дрібна дурниця:
Намистечко, сережечки,
Мальовані ложки,
І гаплики, і гудзики,
І персні, і стьожки;
Солодкії хвиги-миги,
Гостинці німецькі,
Інжир, ріжки і горіхи —
І наші, і грецькі.
Демікотон і китайка,
Очіпки парчеві,
І пояси, і хусточки,
І шапки смушеві;
Пайстра, плахти і памітки,
Шовки, оксамити,
Черевички цяцьковані
І роблені квіти.
Паняночки-весняночки,
Як мак, процвітають,
А за ними паниченьки
Орлами літають;
Тиняється і гульвіса,
Кусає орішки,—
Продаю, мов, добрі люди,
Витрішки і смішки;
Як індик той, всюди ходить
Багатир спесивий,
Що захоче, все купує,
Вередун щасливий;
Біля яток старик сивий
На бандурі грає
І про свою скупу долю
Тихенько співає:
— Доле моя, доле моя!
Чом ти не такая,
О чом же ти не такая,
Як доля чужая?

[1890]