Засяло сонце з ласкою...
- Грабовський Павло -Засяло сонце з ласкою
І вже — відпочива;
Ніч темною запаскою
Все на світі вкрива.
Не бачить лютих мук вона,
Ні радощів у сні...
Знов зіронька заблукана
Всміхається мені.
Повіяв легіт чарами,
І чуть у тьмі німій:
"Не згинеш ти під хмарами,
Коханий краю мій!"