«Жаром калини зігріюся…»
- Воронько Платон Микитович -* * *
Жаром калини зігріюся,
Хмелевим цвітом уп’юсь,
Болем, як листям, розвіюся,
З піснею в себе вернусь.
І зустрічатиму зиму
З вірою в красну весну,
В щасну зорю невгасиму,
В крок на нову крутизну.