Алкман - біографія
АЛКМАН (VII ст. до н. е.) — давньогрецький поет-лірик.
А. народився в лідійському місті Сарди, але майже все життя прожив у Спарті, був першим представником мелічної хорової лірики, яка виникла у Спарті в сер. VII ст. до н.е. Він особливо відзначився своїми парфеніями, тобто дівочими піснями, хоча писав ще гімни Зевсові, Кастору та Поллуксу, Гері, Афродіті, Аполлону і т. д. Зберігся досить великий уривок парфенія, в якому поет прославляє вроду керівниць хору Агесіхори й Агідо, порівнюючи їх із блиском золота чи сонячних променів.
А. один з перших почав поєднувати міфологічні мотиви з елементами реального життя. Йому також належав ряд еротичних віршів, у яких, зокрема, оспівується жіноча врода. Загалом поет полюбляв усе красиве, тому надзвичайно глибоко відчував мальовничість природи. До нас дійшов його вірш, що зображає спокій поснулої природи;
Сплять усі верховини гірські й стрімчасті скелі, Всі байраки, всі провалля, Нори, де плазуни, що їх чориа земля зростила, Робуче плем'я бджіл, хижий звір у пущі, Страховищ у глибинах моря сон пройняв, Крила поскладавши, в вітах поснуло птаство...
(Пер. Г. Кочура)
Ця чудова картина завмерлої уві сні природи повторюється у творах Вергілія, Овідія, Дж. Мільтона, особливо відома вона з наслідування М. Лєрмонтовим Й. В. Ґете ("Горные вершины спят во тьме ночной...").
