А чоловік, котрий тепер мені...
- Анна Ахматова -
* * *
...А чоловік, котрий тепер мені
Ніхто, а був турботою моєю,
Рятунком найгіркіших літ моїх,—
Уже бреде як привид по задвірках,
По закутках, околицях життя,
У мороці безумства, обважнілий.
І вишкір вовчий...
Боже, Боже, Боже!
Як тяжко я перед тобою грішна!
Залиш хоч жаль мені...
13 січня 1945
...А чоловік, котрий тепер мені
Ніхто, а був турботою моєю,
Рятунком найгіркіших літ моїх,—
Уже бреде як привид по задвірках,
По закутках, околицях життя,
У мороці безумства, обважнілий.
І вишкір вовчий...
Боже, Боже, Боже!
Як тяжко я перед тобою грішна!
Залиш хоч жаль мені...
13 січня 1945