Часи, вони ж міняються

- Боб Ділан -

Arial

-A A A+

Гей, збирайтеся люди,
Де б ви не були,
І погляньте, як води
Кругом прибули.
І погодьтесь, що скоро
Ви змокнете всі.
Доки сонце вам
Усміхається –
Далі треба пливти,
Щоб на дно не піти,
Бо часи, вони ж міняються…

Йдіть письменники, йдіть
Ясновидці пера.
І розплющуйте очі —
Це ваша пора!
І не кваптесь на висновки —
Все ж бо кипить;
Тут не важно, хто перший,
Хто ще біжить.
Переможений вчора
Переможе за мить,
Бо часи, вони ж міняються.

Йдіть сенатори, йдіть,
Відгукніться в одвіт.
Лиш не стійте у дверях,
Не блокуйте нам вхід.
Хто утратить розгін,
Той загрузне і квит;
А на вулиці бій
Розгоряється.
Він струсне ваші стіни,
Розтопить, як лід,
Бо часи, вони ж міняються.

Йдіть батьки й матері,
З усього світу йдіть.
І не лайте, чого
Не змогли зрозуміть.
Ваші доньки й сини
Без команд вміють жить,
Ваша давня дорога
Кінчається.
Поможіть їм або
Із нової зійдіть,
Бо часи, вони міняються.

І межа пролягла,
І прокльони летять.
Хто повільний, той зможе
Моторнішим стать.
Так сучасне прийдеться
Минулим назвать;
Так порядок старий
Розпадається.
І хто перший,
Той буде останнім стоять,
Бо часи, вони ж міняються.