До А. П. Керн

Я пам'ятаю мить чудову,

Коли мені з'явилась ти,

Як привид, сповнений любов'ю,

Як геній чистий красоти.

В сумній, холодній безнадії,

В людській тривожній метушні,

Звучав твій голос, наче мрії,

Ти часто снилася мені.

Йшли роки. Мрії чарівничі

Розвіяв вітер часу злий.

І я забув твоє обличчя,

Твій стан і голос ніжний твій.

У глушині важкій вигнання

Минали дні мого життя

Без божества і без палання,

Без сліз, кохання, без чуття.

Душа проснулась в мить чудову.

І знов мені з'явилась ти.

Як привид, сповнений любов'ю,

Як геній чистий красоти.

І серце б'ється променисте,

В моїй душі воскресли знов

І божество, й натхнення чисте,

Й життя, і сльози, і любов.



Переклад В. Сосюри