Ельдорадо

Був лицар великої вроди,
Блукав по світах та виспівував радо,
Не дуже зважав на пригоди, —
Шукав Ельдорадо.

Злий досвід мандрівця охмарив;
Знеможений сил молодих підупадом,
Він сумно тинявся та марив
Своїм Ельдорадом.

Гас погляд його мандрівничий;
Він мовив до тіні: "Моя ти порадо!
Де стежка в той край чарівничий,
В оте Ельдорадо?"

"В долині, заплющивши очі,
Ти знайдеш кінець усім мукам і зрадам,
Бо там царство вічної ночі,
Що звуть Ельдорадом."

Переклад Павла Грабовського


Молодий та стрункий
Вершник мчав навпрошки,
В дощ і спеку прямуючи радо;
Їхав поночі й вдень,
Ще й співав він пісень, —
Прагнув землю знайти — Ельдорадо.

Скільки років блукав,
Що вже й сивий він став,
Вже утратив і силу, й принаду,
Скрізь об'їздити встиг,
Та в блуканнях отих
Не знайшов він землі Ельдорадо.

На котрімсь із шляхів
Раз він привида стрів, —
Може, в нього він знайде пораду:
"Чи не знаєш хоч ти,
Де я можу знайти
Землю ту, на ім'я Ельдорадо?"

Каже привид: "Поглянь, —
Там, де обрію грань,
Видко гір нерухому громаду;
Отуди твоя путь,
Щоб аж їх перетнуть,
Якщо хочеш знайти Ельдорадо."

Переклад Григорія Кочура

Лицар-юнак
Весело так
У спеці й тіні, радо
Все мандрував
З співом шукав
Країну Ельдорадо.

Ось і старий
Лицар вдатний,
На серце тінь вже пада,
Та ще не стрів
Земних скарбів,
Подібних Ельдораду.

Як сил зовсім
Не стало в нім, —
Спитавсь у тіней ради:
"Тіні, скажіть,
Де ж це лежить
Країна Ельдорадо?"

"Гóрі, на верхах
Місячних гір,
Долі, на затіннім споді,
Мчи ж, не спочинь, —
В відповідь тінь, —
Як хочеш буть в Ельдорадо."

Переклад Леоніда Мосендза