Гілка Палестини

Повідай, гілко Палестини,
Де ти росла, де ти цвіла?
Яких горбів або долини
Тоді окрасою була?

Чи над водою Іордану
Рожевий схід тебе вітав,
Чи в горах древнього Лівану
Сердитий вітер колихав?

Молитву пошепки читали
Чи заповіти давнини,
Коли листки твої сплітали
Єрусалимові сини?

Чи пальма та росте і нині?
Чи й досі в спеку зазива
Людей, що бродять у пустині,
Її зелена голова?

Чи у безрадісній розлуці
Вона зів'яла, як і ти,
І вже давно лежать в пилюці
Її покручені листи?

Хто шанобливою рукою
В північний край тебе заніс?
Хто, зажурившись над тобою,
Стирав з очей краплини сліз?

Чи, може, той прочанин східний
Був з незатьмареним чолом,
Як ти, небес і слави гідний
Перед людьми і божеством?..

Вціліла волею людини,
Перед кіотом золотим
Стоїш ти, гілко Палестини,
Святині вірним вартовим.

Ікона й хрест, вогонь лампади
І благосний оливи дух…
Все повне миру і відради
І над тобою, і навкруг.

Переклад Грязнова Олександра Андрійовича