Гроза

- Стефан Георге -

Arial

-A A A+

Стефан Георге
Гроза

Перекладач: М.Орест
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Погасли вогники блудні на всім околі
Раптовий грім побив жита високі в полі
Нічна гроза розколює гілля в діброві
Рве вепрів лігвища і гнізда шулякові

Із замку хмар король суворий вилітає
Він на коні золотоуздім доганяє
Жону невірну що тікає під негоду
І друзям своєвільним буде в нагороду.

Загрожує не раз рука їй неласкава
Та з тихим сміхом ухиляється лукава —
Але впіймав король дружину бунтівничу
І впоперек сідла кладе свою здобичу.

Ридає глухо бранка і в бурханні гніву
Зубами блискає і кіс стрясає гриву
Дощ косий по її нагому тілу рине
Її холодна грудь неволю твердо стріне.