Хай навстіж двері

Хай навстіж двері,
Щоб вільно поглянуть на небо.
Хай запах цікавий квітів увійде в мою кімнату,
Хай перший блиск проміння
Ввіллється в усе моє тіло, в кожну жилку.
Я живу,— хай величальні кличі моєму життю
Я почую в буйному шелесті розколисаного листя,
Хай ранок
Своїм плащем огорне мою душу,
Як він огортає простір молодої трави.
В цьому небі, в цьому повітрі я вчуваю
Німотну мову любові,
Яку в житті своєму я зустрів.
Її священним миром себе омию,
На грудях блакиті побачу, наче намисто коштовне,
Всю правду народжень життя.

Перекладач: М. Бажан