Конокрадська

Темним пилом крутить
Вдалині.
Наближає вершник
На коні.

"Звідки в тебе, хлопче,
Кінь, що змій?"
"Повертаю з пушти,
Пане мій,

Ночував табун там,
Ніч іржав,
Змія вороного
Я украв.

Ярмарок у Турі,
То й мені
В Турі треба бути
На коні".

"Слухай, хлопче, слухай,
Чорна тінь,
Грає під тобою
Добрий кінь.

Це табун у пушті
Мій іржав,
Це коня у мене
Ти украв".

Ну, не хоче слухать!
В серці шал,
Нагаєм — і мимо,
Мимо вчвал.

Не згасає в серці
Лютий гнів,
Повертає, кида
В очі спів:

"Гей, мене за кражу
Не гани,
Жеребців у тебе
Табуни.

Мав одне я серце —
Й те дочка
Рідна твоя вкрала
В батрака".