Numen Lumen

Живу із ним, його лице
я бачу повсякчас —
не випадкова зустріч це —
смерть поєднала нас.

Відклався власний мій кінець,
щоб міг по праву люб'
незримий простягти вінець
для мене, наче шлюб.

Живу із ним і чую звук
знайомий голос певности.
Для того, мабуть, і живу,
як свідок несмертельности.

Час — вчитель загадки буття,
наук щоденний труд:
що безконечне є життя,
який не був би суд.

[Numen Lumer (I live with him, I see his face)]
З англійської переклала Марта Тарнавська