Портрет дружби

Дивлюсь я просто людям в вічі,
В усьому щира повсякчас,
Природний колір на обличчі,
Не маю штучних я прикрас.
Ласкава, ввічлива, чутлива,
І ніжність світиться в очах.
Та хоч я добра й чарівлива,
Я не в усіх живу серцях.
Мої закони всі шанують,
Готові їм служить всі дні.
Та як озвусь,— немов не чують,—
Ніхто не відповість мені!
Любов до вірності немарна,
Вона подобається всім.
Хоч я стара,— повік я гарна,
Чарую всіх життям своїм.
Вважають часто, що дружити
Лиш можна в щасті завсігди;
Та справжня дружба, що не вбити
її нічим серед біди.

Переклад Миколи Терещенка