Про Потоп (давньоіндійській міф)

ДАВНЬОІНДІЙСЬКИЙ МІФ ПРО ПОТОП

(переказала Ольга Бондарук)​

Ману, син Вівасвата, оселився самітником на землі поблизу південних гір. Якось уранці, умиваючись, він побачив у воді маленьку рибку. Ураз рибка промовила:

— Допоможи мені вижити, і я врятую тебе.

— Від чого ти рятуватимеш мене? — запитав здивований Ману.

І тоді рибка сказала:

— Настане потоп для всіх живих істот. Від нього я тебе й урятую.

— Як же мені допомогти тобі вижити?

І рибка пояснила:

— Нам, рибам, доки ми невеликі на зріст, звідусіль загрожує смерть. Одна риба поїдає іншу. Ти спочатку тримай мене в глечику, а коли я виросту, викопай ставок і пусти туди. Коли ж підросту ще більше, віднеси мене до моря, бо тоді смерть вже не загрожуватиме мені.

Ману так і зробив.

З часом рибка справді виросла й стала велетенською рибою з рогом на голові, а це, як відомо, одна з найбільших риб на землі. І Ману випустив її в море.

На прощання риба сказала:

— У такому-то році буде потоп. Ти зроби корабель і чекай на мене. А коли потоп почнеться, зійди на корабель, і я врятую тебе.

Того ж року, який назвала риба, Ману побудував корабель. Коли на землі почався потоп, риба припливла за Ману. Виконуючи її накази, Ману взяв із собою насіння найрізноманітніших рослин.

Потім він прив'язав шнур до рога риби, і вона швидко потягла корабель уперед бурхливими водами океану.

Не стало видно землі, неможливо було визначити, де яка сторона світу: тільки вода оточувала їх з усіх боків. Люті вітри розгойдували корабель. Але риба все пливла та пливла вперед водяною пустелею й нарешті привела корабель Ману до найвищої гори Гімалаїв.

Тут вона сказала:

— Я врятувала тебе. Прив'яжи корабель до дерева, але будь обережним, щоб вода не змила тебе. Ступай на землю поступово, як спадатиме вода.

Ману послухався поради риби. 3 тих часів те місце в північних горах називаються "Спуск Ману". А потоп змив усіх живих істот. Один Ману залишився, щоб продовжити рід людський на землі.