Розп'ятий на трактирній стійці...
- Олександр Блок -
Розп'ятий на трактирній стійці,
Я п'ю вино. Та все – одно.
Від мене щастя десь на трійці
Помчало вихором давно...
Летить на трійці, потонуло
В снігах часів, у млі віків...
І тільки душу захлеснуло
Сріблястим снігом з-під підків...
Летить, спинитися не хоче,
Хоч всі дороги замело...
Дзвіночок на дузі белькоче,
Що наше щастя вже пройшло.
Світліє ніч похмура, тьмяна
Від іскр, що сипляться, як сніп...
Моя душа – глуха і п'яна…
Неначе чіп... неначе чіп...
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович
Я п'ю вино. Та все – одно.
Від мене щастя десь на трійці
Помчало вихором давно...
Летить на трійці, потонуло
В снігах часів, у млі віків...
І тільки душу захлеснуло
Сріблястим снігом з-під підків...
Летить, спинитися не хоче,
Хоч всі дороги замело...
Дзвіночок на дузі белькоче,
Що наше щастя вже пройшло.
Світліє ніч похмура, тьмяна
Від іскр, що сипляться, як сніп...
Моя душа – глуха і п'яна…
Неначе чіп... неначе чіп...
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович