Став (переклад В. Гречки)

Навесні юних днів моїх
Я місце мав своє для втіх,
Кохав без меж краї я ті –
Чудово там на самоті,
Де чорні скелі навкруги
І в соснах ставу береги.

Але коли вкривала Ніч
Мене і все, що увсебіч,
І потойбічний вітерець
Шептав і повз під комірець –
Тоді пізнав, о – лиш тоді,
Жах ставу я на самоті.

Втім жах мене той не злякав,
Тремтливий захват нагадав –
Дарів не несло відчуття
Чогось, що забажав би я –
Хоч там була й Любов твоя.

Отруту смерті в хвилі тій
І прихисток останній свій,
Відчув там спокою шукач,
Мрійливий від людей втікач –
Чия душа могла б створить
Едем із того ставу вмить.

Переклад Віталія Гречки