Ти все не дозволяєш

Ти все не дозволяєш
Побути при собі,
Від мене ти втікаєш,
Бач – ніколи тобі.

Кажу я про шалене
Кохання, розпач, сум,
А ти глузуєш з мене,
Вклоняєшся на глум.

Ще гірш тим роздражнила
Кохання запальне,
А потім не схотіла
Поцілувать мене.

Та не гадай, що згину
Я від твоїх образ;
Ох, ні, моя єдина, –
Приймав я се не раз!