Тільки степ і сніги...

Переклад Олександра Грязнова

Тільки степ і сніги –
нескінченні, незаймані, білі –
І веде через них
слід самотніх, натруджених ніг.
Хто пройшов тут один,
не злякавшись, як всі, заметілі?
Що говорить рядок,
ненадовго записаний в сніг?

Слід людської ноги,
що дивує сміливістю вчинка,
Викликає питання:
а чим же закінчилась путь?
Та розкинувся простір,
неначе розкрита сторінка
З тої мудрої книги,
що розумом не осягнуть.