Як хмурно, сумно восени...

Афанасій Фет
Як хмурно, сумно восени...

Перекладач: М.Драй-Хмара
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ — ХХ сторіччя (укладач Д.С.Наливайко).— К.: "Навчальна книга", 2002.

Як хмурно, сумно восени,
холодні дні в глухій тривозі.
В якій безрадісній знемозі
у душу просяться вони!

Але є дні палкі, як кров, —
в мережі золотих узорів
шукає осінь ярих зорів,
жагучих забагів — любов.

Мовчить, соромлячись, печаль,
визивне лиш сміється грішно,
а тій, що завмирає пишно,
уже нічого їй не жаль.