Презентація на тему «Україна в перші повоєнні роки»

Підготувала учениця 11 класуРозумівської ЗОШХижняк Тетяна
Україна в перші повоєнні роки

Позитивні значення цього періоду
Основні напрями програми відбудови були викладені в законі про п'ятирічний план на 1946—1950 рр.
Особлива увага приділялась відродженню важкої промисловості і залізничного транспорту, вугільної промисловості республіки.
У 1945—1946 рр. Україна одержала устаткування десятків заводів, демонтованих у радянській зоні окупації Німеччини. 
До кінця 1945 р. було відновлено близько третини довоєнного індустріального виробництва республіки. У перший післявоєнний рік в основному завершилося переведення виробництва на випуск мирної продукції.
Відбудова народного гоподарства

Негативні значення цього періоду
Відбудова промисловості відбувалася виключно за рахунок зусиль населення і примусових заходів уряду щодо нього. Знову вводилася примусова трудова повинність. 
1947 р. була проведена грошова реформа, що мала на меті примусове вилучення коштів у населення на відбудову промисловості. Ту саму мету мав і примусовий займ, на який трудящі мусили жертвувати щонайменше місячну заробітну плату.
Зменшилися посівні площі та поголів'я худоби, знизилася врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність тваринництва. 
1946 – 1947 – голод.

Відбудова господарства, індустріалізація
Колективізація
Перетворення в освітніх і культурних сферах
Репресії, депортація
Ліквідування УГКЦ
Бородьба за ОУН і УПА
Друга хвиля «радянізації» західних областей

Процес «радянізації» Західної України тривав на тлі братовбивчої війни, яка була спричинена антирадянським опором ОУН—УПА і в якій 1945—1950 рр. загинуло не менше півмільйона людей.Ускладнював ситуацію в регіоні радянський репресивний апарат, який жорстоко переслідував місцевих жителів за підтримку оунівського опору і всіляко намагався їх залякати.

Розпочався новий виток репресій проти військових і колишніх військовополонених, проти діячів науки і культури, проти державних працівників. 
Наслідки керівництва по-жданівськи виявилися й у сфері гуманітарних наук, зокрема в ухваленій у серпні 1947 р. постанови ЦК КП(б)У «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії Академії Наук УРСР». 
Ідеологічно боротьба загострювалась у сфері не тільки літератури та гуманітарних наук. 
Була відновлена робота науково-дослідних інститутів, де велися дослідження і розробки в таких галузях науки, як атомна і теоретична фізика, металофізика та ін
Суспільно-політичне та культурне життя

«поставити на місце» діячів літератури та мистецтва;
організувати літературну критику з Управлінням пропаганди ЦК ВКП(б)
не допустити «ідеологічно шкідливих» творів;
звинуватити представників української культури в безідейності і націоналізмі
Історична дійсність другої половини 1940-х — початку 1950-х рр. характеризується ідеологічними кампаніями, які ставили такі політичні цілі:

Період післявоєнної відбудови був одним із найбільш активних з огляду участі України у міжнародних відносинах. Але УРСР, залишаючись однією з республік СРСР, не була суб'єктом міжнародного права не мала власної зовнішньої політики.
Важливими проявами присутності УРСР на міжнародній арені стали її участь у заснуванні ООН та прийняття України 1945—1949 рр. до 17 міжнародних організацій. Делегація Української РСР брала участь у роботі Паризької мирної конференції (липень 1946 — лютий 1947 р.), зокрема у підготовці договорів з країнами — колишніми союзниками гітлерівської Німеччини.Але республіка практично не мала власної позиції і виконувала московські директиви.
Вихід УРСР на міжнародну арену