- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Велика Вітчизняна війна» (варіант 1)
Презентація на тему «Велика Вітчизняна війна» (варіант 1)
233
Слайд #1
1941-1945 рр.
Велика Вітчизняна війна
Велика Вітчизняна війна
Слайд #2
Велика Вітчизняна війна1941—1945pp.
визвольна війна радянського народу проти фашистської Німеччини та її союзників (Угорщини, Італії, Румунії, Фінляндії);
найважливіший етап Другої світової війни.
Підготовка війни з боку Німеччини:
Безпосередню підготовку до нападу на СРСР Німеччина почала в 1940 р. (план «Барбаросса»).
Німеччина планувала провести проти СРСР «блискавичну війну» («бліцкриг»).
Зусилля СРСР щодо створення системи колективної безпеки не увінчалися успіхом.
визвольна війна радянського народу проти фашистської Німеччини та її союзників (Угорщини, Італії, Румунії, Фінляндії);
найважливіший етап Другої світової війни.
Підготовка війни з боку Німеччини:
Безпосередню підготовку до нападу на СРСР Німеччина почала в 1940 р. (план «Барбаросса»).
Німеччина планувала провести проти СРСР «блискавичну війну» («бліцкриг»).
Зусилля СРСР щодо створення системи колективної безпеки не увінчалися успіхом.
Слайд #3
Пакт про ненапад з Німеччиною (серпень 1939 р.)
дозволив відтягнути початок війни.
Однак:
підписані секретні протоколи були несумісні з нормами міжнародного права, підривали престиж країни;
обороноздатність країни була підірвана соціально-економічною політикою сталінського режиму, масовими репресіями, а також прорахунками у військовому будівництві та у визначенні вірогідних термінів початку війни; (головну відповідальність за це несуть Й. В. Сталін і його найближче оточення).
Радянські війська не були повністю укомплектовані особовим складом, танками, літаками, автомобілями, інженерною технікою тощо; війська і командний склад мали низький рівень підготовки.
дозволив відтягнути початок війни.
Однак:
підписані секретні протоколи були несумісні з нормами міжнародного права, підривали престиж країни;
обороноздатність країни була підірвана соціально-економічною політикою сталінського режиму, масовими репресіями, а також прорахунками у військовому будівництві та у визначенні вірогідних термінів початку війни; (головну відповідальність за це несуть Й. В. Сталін і його найближче оточення).
Радянські війська не були повністю укомплектовані особовим складом, танками, літаками, автомобілями, інженерною технікою тощо; війська і командний склад мали низький рівень підготовки.
Слайд #4
Сили сторін до початку війни
Німеччина
191,5 дивізії:
5,5 млн. чоловік,
бл. 4,3 тис. танків і штурмових знарядь,
47,2 тис. гармат і мінометів,
бл. 5 тис. бойових літаків,
192 кораблі.
СРСР
187 дивізій:
бл. З млн. чоловік,
13,1 тис. танків,
38 тис. гармат і мінометів,
8,7 тис. бойових літаків.
на Північному, Балтійському і Чорноморському флотах:
182 кораблі,
1,4 тис. бойових літаків.
Німеччина
191,5 дивізії:
5,5 млн. чоловік,
бл. 4,3 тис. танків і штурмових знарядь,
47,2 тис. гармат і мінометів,
бл. 5 тис. бойових літаків,
192 кораблі.
СРСР
187 дивізій:
бл. З млн. чоловік,
13,1 тис. танків,
38 тис. гармат і мінометів,
8,7 тис. бойових літаків.
на Північному, Балтійському і Чорноморському флотах:
182 кораблі,
1,4 тис. бойових літаків.
Слайд #5
Напад на СРСР
22 червня 1941 р. фашистська Німеччина віроломно напала на СРСР.
Створивши значну перевагу, агресор прорвав оборону радянських військ, захопив стратегічну ініціативу і панування в повітрі.
Прикордонні битви і початковий період війни (до середини липня) призвели до поразки Червоної Армії.
Втрати СРСР:
850 тис. чоловік,
9,5 тис. гармат,
Більше 6 тис. танків,
бл. 3,5 тис. літаків;
у полон потрапило близько 1 млн чоловік.
Ворог окупував значну частину країни, просунувся углиб до 300— 600 км.
22 червня 1941 р. фашистська Німеччина віроломно напала на СРСР.
Створивши значну перевагу, агресор прорвав оборону радянських військ, захопив стратегічну ініціативу і панування в повітрі.
Прикордонні битви і початковий період війни (до середини липня) призвели до поразки Червоної Армії.
Втрати СРСР:
850 тис. чоловік,
9,5 тис. гармат,
Більше 6 тис. танків,
бл. 3,5 тис. літаків;
у полон потрапило близько 1 млн чоловік.
Ворог окупував значну частину країни, просунувся углиб до 300— 600 км.
Слайд #6
Літньо-осіння кампанія 1941 р.
23 червня створена Ставка Головного Командування (з 8 серпня — Ставка Верховного Головнокомандування).
Вся повнота влади — у створеного 30 червня Державного Комітету Оборони СДКО.
8 серпня Й. В. Сталін став Верховним Головнокомандуючим.
Основними подіями літньо-осінньої кампанії 1941 р. були:
Смоленська битва,
оборона Ленінграда і початок його блокади,
військова катастрофа радянських військ в Україні,
оборона Одеси,
початок оборони Севастополя,
втрата Донбасу,
оборонний період Московської битви.
Червона Армія відступила на 850—1200 км, однак ворог був зупинений на основних напрямках під Ленінградом, Москвою і Ростовом й перейшов до оборони.
23 червня створена Ставка Головного Командування (з 8 серпня — Ставка Верховного Головнокомандування).
Вся повнота влади — у створеного 30 червня Державного Комітету Оборони СДКО.
8 серпня Й. В. Сталін став Верховним Головнокомандуючим.
Основними подіями літньо-осінньої кампанії 1941 р. були:
Смоленська битва,
оборона Ленінграда і початок його блокади,
військова катастрофа радянських військ в Україні,
оборона Одеси,
початок оборони Севастополя,
втрата Донбасу,
оборонний період Московської битви.
Червона Армія відступила на 850—1200 км, однак ворог був зупинений на основних напрямках під Ленінградом, Москвою і Ростовом й перейшов до оборони.
Слайд #7
Зимова кампанія 1941-42 рр.
почалася контрнаступом радянських військ на західному стратегічному напрямі:
наступ під Москвою,
Любанська, Ржевсько-Вяземська, Барвенковсько-Лозовська і десантна Керченсько-Феодосїйська операції;
ліквідація захоплення Москви і Північного Кавказу, звільнення території 10 областей, а також понад 60 міст.
Стратегія «бліцкригу» не виправдалася. Розгромлено бл. 50 ворожих дивізій.
почалася контрнаступом радянських військ на західному стратегічному напрямі:
наступ під Москвою,
Любанська, Ржевсько-Вяземська, Барвенковсько-Лозовська і десантна Керченсько-Феодосїйська операції;
ліквідація захоплення Москви і Північного Кавказу, звільнення території 10 областей, а також понад 60 міст.
Стратегія «бліцкригу» не виправдалася. Розгромлено бл. 50 ворожих дивізій.
Слайд #8
Літньо-осіння кампанія 1942 р.
Завдання:
повний розгром противника,
звільнення всієї територію країни.
Основні військові події на південно-західному напрямі:
поразка Кримського фронту,
військова катастрофа радянських військ у Харківській операції,
Воронезько-Ворошиловградська, Донбаська, Сталінградська оборонні операції,
битва на Північному Кавказі.
Наступальні операції на північно-західному напрямі:
Демянська,
Ржевсько-Сичевська.
Завдання:
повний розгром противника,
звільнення всієї територію країни.
Основні військові події на південно-західному напрямі:
поразка Кримського фронту,
військова катастрофа радянських військ у Харківській операції,
Воронезько-Ворошиловградська, Донбаська, Сталінградська оборонні операції,
битва на Північному Кавказі.
Наступальні операції на північно-західному напрямі:
Демянська,
Ржевсько-Сичевська.
Слайд #9
Літньо-осіння кампанія 1942 р.
Противник просунувся на 500— 650 км, вийшов до Волги, захопив частину перевалів Головного Кавказького хребта. На окупованій території: 42% населення, 1/3 валової продукції, більше 45% посівних площ.
Економіка переводилася на військові рейки. У східних районах країни перебазована велика кількість підприємств.
Вироблено:
У першому півріччі :
10 тис. літаків, 11 тис. танків, бл. 54 тис. Гармат.
У другому півріччі:
більше у 1,5 рази.
Противник просунувся на 500— 650 км, вийшов до Волги, захопив частину перевалів Головного Кавказького хребта. На окупованій території: 42% населення, 1/3 валової продукції, більше 45% посівних площ.
Економіка переводилася на військові рейки. У східних районах країни перебазована велика кількість підприємств.
Вироблено:
У першому півріччі :
10 тис. літаків, 11 тис. танків, бл. 54 тис. Гармат.
У другому півріччі:
більше у 1,5 рази.
Слайд #10
Міжнародні договори
12 липня 1941 p. — Радянсько-англійська угода;
29 вересня - 1 жовтня 1941 p. — Московська конференція представників СРСР, США і Великобританії;
1 січня 1942 р. — Декларація 26 держав про воєнний союз країн, які боролися проти фашизму;
11 червня 1942 р. — радянсько-американська угода, де було оформлено ядро антигітлерівської коаліції.
12 липня 1941 p. — Радянсько-англійська угода;
29 вересня - 1 жовтня 1941 p. — Московська конференція представників СРСР, США і Великобританії;
1 січня 1942 р. — Декларація 26 держав про воєнний союз країн, які боролися проти фашизму;
11 червня 1942 р. — радянсько-американська угода, де було оформлено ядро антигітлерівської коаліції.
Слайд #11
Зимова кампанія 1942-43 pp.
Головні воєнні події :
Сталінградська наступальна операція
Північнокавказька наступальні операція,
прорив блокади Ленінграда.
Червона Армія:
просунулася на захід на 600—700 км,
звільнила територію понад 480 км2,
розгромила 100 дивізій (40% сил ворога на радянсько-німецькому фронті).
Головні воєнні події :
Сталінградська наступальна операція
Північнокавказька наступальні операція,
прорив блокади Ленінграда.
Червона Армія:
просунулася на захід на 600—700 км,
звільнила територію понад 480 км2,
розгромила 100 дивізій (40% сил ворога на радянсько-німецькому фронті).
Слайд #12
Літньо-осіння кампанія 1943 р.
У літньо-осінній кампанії 1943 р. вирішальною подією була Курська битва.
Важливу роль зіграли партизани (операція «Рейкова війна»).
У ході битви за Дніпро було:
звільнено 38 тис. населених пунктів, у т. ч. 160 міст;
із захопленням стратегічних плацдармів на Дніпрі створені умови для наступу в Білорусії,
партизани провели операцію «Концерт» з метою руйнування комунікацій ворога.
Здійснені Смоленська і Брянська наступальні операції,внаслідок яких Червоноармійці пройшли з боями до 500—1300 км, розгромивши 218 дивізій.
Проведена Тегеранська конференція (28 листопада — 1 грудня 1943 р.).
У літньо-осінній кампанії 1943 р. вирішальною подією була Курська битва.
Важливу роль зіграли партизани (операція «Рейкова війна»).
У ході битви за Дніпро було:
звільнено 38 тис. населених пунктів, у т. ч. 160 міст;
із захопленням стратегічних плацдармів на Дніпрі створені умови для наступу в Білорусії,
партизани провели операцію «Концерт» з метою руйнування комунікацій ворога.
Здійснені Смоленська і Брянська наступальні операції,внаслідок яких Червоноармійці пройшли з боями до 500—1300 км, розгромивши 218 дивізій.
Проведена Тегеранська конференція (28 листопада — 1 грудня 1943 р.).
Слайд #13
Зимова кампанія 1943-44 рр.
Проведено наступ в Україні (10 одночасних і послідовних фронтових операцій, об'єднаних загальним задумом).
Завершено розгром групи армій «Південь».
Червона армія вийшла на кордон з Румунією і перенесла бойові дії на її територію.
Внаслідок таких опецій було звільнено відповідні території:
Ленінградсько-Новгородська наступальна операція(Ленінград)
Кримська операця (Крим)
Загальне просунення на захід на 250—450 км (бл. 300 тис. км2 території, вишовши на кордон з Чехословаччиною)
У червні 1944 р. союзники відкрили другий фронт у Франції, що погіршило військово-політичне становище Німеччини.
Проведено наступ в Україні (10 одночасних і послідовних фронтових операцій, об'єднаних загальним задумом).
Завершено розгром групи армій «Південь».
Червона армія вийшла на кордон з Румунією і перенесла бойові дії на її територію.
Внаслідок таких опецій було звільнено відповідні території:
Ленінградсько-Новгородська наступальна операція(Ленінград)
Кримська операця (Крим)
Загальне просунення на захід на 250—450 км (бл. 300 тис. км2 території, вишовши на кордон з Чехословаччиною)
У червні 1944 р. союзники відкрили другий фронт у Франції, що погіршило військово-політичне становище Німеччини.
Слайд #14
Літньо-осіння кампанія 1944 р.
Білоруська, Сандомирська, Яссько-Кишинівська, Прибалтійська, Добреценська, Белградська, Будапештська та Петсамо-Кіркенеська наступальні операції,
звільнення Білорусії, України і Прибалтики (крім деяких районів Латвії), частково Чехословаччини,
примушення капітулювали Румунію та Угорщину,
звільнено від окупантів Радянське Заполяр'я і північні області Норвегії.
Білоруська, Сандомирська, Яссько-Кишинівська, Прибалтійська, Добреценська, Белградська, Будапештська та Петсамо-Кіркенеська наступальні операції,
звільнення Білорусії, України і Прибалтики (крім деяких районів Латвії), частково Чехословаччини,
примушення капітулювали Румунію та Угорщину,
звільнено від окупантів Радянське Заполяр'я і північні області Норвегії.
Слайд #15
Кампанії 1945 р.
4-11 лютого 1945 р. ( Ялта) - Кримська конференція керівників СРСР, Великобританії та США
Кампанія 1945 р.:
Східно-Прусська, Вісло-Одерська операції, завершення Будапештської, Померанської, Нижньосілезьої, Верхньосілезької, Карпатської, Віденської та Берлінської операцій
капітуляція фашистської Німеччини 8 травня 1945 року
На Берлінській конференції, що відбулася в липні-серпні, досягнута домовленість з питань післявоєнного устрою в Європі.
Кампанія проти Японії
9 серпня 1945 р. СРСР розпочав воєнні дії проти Японії.
У ході Маньчжурської операції було розгромлено Квантунську армію,звільнено Південний Сахалін і Курильські острови.
2 вересня 1945 р. Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію.
4-11 лютого 1945 р. ( Ялта) - Кримська конференція керівників СРСР, Великобританії та США
Кампанія 1945 р.:
Східно-Прусська, Вісло-Одерська операції, завершення Будапештської, Померанської, Нижньосілезьої, Верхньосілезької, Карпатської, Віденської та Берлінської операцій
капітуляція фашистської Німеччини 8 травня 1945 року
На Берлінській конференції, що відбулася в липні-серпні, досягнута домовленість з питань післявоєнного устрою в Європі.
Кампанія проти Японії
9 серпня 1945 р. СРСР розпочав воєнні дії проти Японії.
У ході Маньчжурської операції було розгромлено Квантунську армію,звільнено Південний Сахалін і Курильські острови.
2 вересня 1945 р. Японія підписала Акт про беззастережну капітуляцію.
Слайд #16
Втрати у ході Великої Вітчизняної війни
Німеччини
втрати від 6 млн. до 13,7 млн. чоловік
розгромлено 607 дивізій
знищено 75% військової техніки.
СРСР
втрачено бл. 27 млн. чоловік:
11,3 млн. чоловік на фронті
4—5 млн. партизанів
бл. 6 млн. чоловік полонених
679 млрд. крб. матеріальних збитків
Німеччини
втрати від 6 млн. до 13,7 млн. чоловік
розгромлено 607 дивізій
знищено 75% військової техніки.
СРСР
втрачено бл. 27 млн. чоловік:
11,3 млн. чоловік на фронті
4—5 млн. партизанів
бл. 6 млн. чоловік полонених
679 млрд. крб. матеріальних збитків
Слайд #17
День Перемоги (9 травня) відмічається щорічно як всенародне свято і день пам'яті про загиблих.
Слайд #18
Дякуємо за увагу