Презентація на тему «Грушевський Михайло Сергійович» (варіант 5)

Грушевський Михайло Сергійович

Грушевський Михайло Сергійович

Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 р. у м. Холмі .Походив, як пише він у своїй біографії, з бідної родини Грушів ,що гніздилася в Чигиринському повіті.
Предки його, як із батьківського, так і з материнського боку, були священиками. Дитячі роки Михайло провів на Північному Кавказі, куди батько переїхав працювати, - спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі зрідка відвідуючи.

Навчання
1880 р. М. Грушевський вступив до Тифліської гімназії, у якій діставав і читав літературу з історії, літератури, етнографії України.
1886 -1890 pp. Михайло навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету.
Праця "История Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV века". Отримала золоту медаль, і Михайла залишили при університеті на кафедрі російської історії.

Михайло Грушевський в день вступу до Тифліської гімназії. 1880 р.

Політична діяльність
В Києві в 1893 році він був обраний членом Наукового товариства імені Т. Шевченка.
У 1897 році очолив НТШ.
В 1899 став одним із засновників Української національно-демократичної партії.
1907 р. М. Грушевський увійшов до складу Товариства українських поступовців, яке стало єдиною до 1917 р. українською організацією ліберального спрямування.
4 березня в Києві утворюється Центральна рада. М. Грушевського заочно обирають головою Центральної ради.

У середині грудня 1914 р. Грушевського заарештовують, обвинувачуючи у причетності до створення Легіону Українських січових стрільців.
У лютому 1915 р. М. Грушевського висилають до Сибіру.
10 червня 1917 р. Центральна рада першим своїм Універсалом проголосила автономію України у складі Росії, а 15 червня обрала і затвердила перший український уряд на чолі з В. Винниченком.
29 квітня 1918 р. Центральна рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки, започаткувавши інститут президентства у нашій країні.
З падінням Центральної ради, Грушевський знаходився в підпіллі і переховувався за межами Києва. До міста він повернувся в грудні 1918p.
У березні 1919 емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні як представник закордонної делегації УПСР. Був одним із засновників громадської міжнародної організації — комітету незалежної України та заснував Український соціологічний інститут

Михайло Грушевський — голова Української Центральної Ради серед делегатів 8-ої сесії, де було прийнято ряд важливих законодавчих актів

Наукова діяльність
Протягом 1890-1894 pp. Грушевський працював при Київському університеті як професорський стипендіат.
На початку 1891 р. Грушевський очолив кафедру історії України.
Протягом 1897-1898 pp. Грушевський написав і видав перший том "Історії України-Руси", 1898 р. - другий том, а протягом 1900 р. - третій, що містив давній період історії України.
1907 p. Грушевський у Києві керував Українським науковим товариством (УНТ)
1923 року був обраний академіком ВУАН.
Очолював археографічну комісію ВУАН.
Через шість років його обрали дійсним членом Академії наук СРСР.
У 1924–1931 роках очолював історичні установи ВУАН.
Грушевський як академік АН СРСР працював над "Історією України-Руси". І сьогодні цей твір - найповніша історія нашої держави.
Його ім'я присвоєно Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.

Меморіальна дошка на будинку на вул. Володимирській, де був ВУАН
Грушевський М. Про українську мову і українську школу (1991)

Львів подарував Михайлові Грушевському і особисте щастя. Тут він познайомився з громадською діячкою, педагогом і перекладачем Марією Сильвестрівною Вояковською, котра стала його дружиною. В 1900 році у Львові у Грушевських народилася донька Катерина.
Марія-Іванна Сильвестрівна Грушевська
Грушевська Катерина Михайлівна

Обличчя купюри. Михайло Грушевський (2008)