Слайд #3
Матері присвятив вірш «Пісня і праця»поему «Гадки на межі»
…серця відрадо в дні горя і сліз,
з хати вітця, як єдинеє віно,
к тобі любов у життя я приніс.
тямлю як нині: малим ще хлопчиною
в мамині пісні заслухувавсь я;
пісні ті стали красою єдиною
бідного мого, тяжкого життя.
"мамо, голубко! — було, налягаю. —
"ще про ганнусю, шумильця, вінки!"
"ні, синку, годі! покіль я співаю,
праця чекає моєї руки".
мамо, голубко! зарана в могилі
праця й недуга зложили тебе…
…Малим ще, тямую, всі межі я знав:
За мамою літом щодень тупцював,
Коли для дійної корови вона
Трави узбирати надвечір ішла,
То межі й на ступінь широкі були,
З одної нажнеш дві вереті трави.
А я неміцними ногами межею
Безпечно ступаю м'якою стернею.
А нині погляну на межі: невже ж?
Нема стародавніх, широких тих меж!
Всі нині тоненькі, як нитка, отак,
Чужий ледве б здужав намацати знак,
Сей з того, той з того їх боку підтяв,
Рад кождий, що лишнюю скибу дістав…