Презентація на тему «Польща» (варіант 3)
706
Слайд #1
Польща
Слайд #2
Після Другої світової війни
Польща була першою жертвою фашистської агресії в роки Другої світової війни і зазнала всіх страждань окупаційного режиму. Загинуло 6 млн. чоловік.
У результаті війни Польща зазнала значних територіальних змін. У її склад увійшли німецькі землі аж до Одера-Нейсе і частина Східної Пруссії. Західна Україна і Західна Білорусія, Віленська область, які до 1939 р. входили до складу Польщі були передані СРСР.
Після масового переселення німецького населення, операції "Вісла" (1947 р.) по виселенню українців з їх етнічних земель, в результаті знищення під час війни польських євреїв і втрати Західної України, Білорусії, Віленської області, Польща стала однонаціональною державою
Польща була першою жертвою фашистської агресії в роки Другої світової війни і зазнала всіх страждань окупаційного режиму. Загинуло 6 млн. чоловік.
У результаті війни Польща зазнала значних територіальних змін. У її склад увійшли німецькі землі аж до Одера-Нейсе і частина Східної Пруссії. Західна Україна і Західна Білорусія, Віленська область, які до 1939 р. входили до складу Польщі були передані СРСР.
Після масового переселення німецького населення, операції "Вісла" (1947 р.) по виселенню українців з їх етнічних земель, в результаті знищення під час війни польських євреїв і втрати Західної України, Білорусії, Віленської області, Польща стала однонаціональною державою
Слайд #3
Початок встановлення комуністичного режиму в Польщі
Контроль над Польщею Сталін вважав необхідною частиною післявоєнного устрою світу. Але саме вирішення цієї проблеми мало великі труднощі. Польська компартія була розпущена у 1939 р., а значна кількість польських комуністів репресовано.
Поляки розглядали СРСР як учасника чергового «поділу Польщі», після якого у Сибір та Казахстан було депортовано 2 млн поляків, а 15 тис. офіцерів було розстріляно у Катинському лісі. Антирадянські і антикомуністичні настрої домінували в польському населенні (особливо вони утвердились після того, як СРСР не надав допомоги повсталій Варшаві (1944 р.).
Такі ж настрої домінували і емігрантському уряді, який розміщувався у Лондоні. Польща мала дві армії; одна воювала поряд з західними союзниками в Африці і Західній Європі, друга – поряд з Радянською армією на східному фронті.
До того ж поляки залишались ревносними католиками. Усі ці фактори і гальмували процес встановлення комуністичного режиму, до того ж Сталін вимушений був погодитись на включення до уряду представників емігрантського уряду Станіслава Миколайчика.
Контроль над Польщею Сталін вважав необхідною частиною післявоєнного устрою світу. Але саме вирішення цієї проблеми мало великі труднощі. Польська компартія була розпущена у 1939 р., а значна кількість польських комуністів репресовано.
Поляки розглядали СРСР як учасника чергового «поділу Польщі», після якого у Сибір та Казахстан було депортовано 2 млн поляків, а 15 тис. офіцерів було розстріляно у Катинському лісі. Антирадянські і антикомуністичні настрої домінували в польському населенні (особливо вони утвердились після того, як СРСР не надав допомоги повсталій Варшаві (1944 р.).
Такі ж настрої домінували і емігрантському уряді, який розміщувався у Лондоні. Польща мала дві армії; одна воювала поряд з західними союзниками в Африці і Західній Європі, друга – поряд з Радянською армією на східному фронті.
До того ж поляки залишались ревносними католиками. Усі ці фактори і гальмували процес встановлення комуністичного режиму, до того ж Сталін вимушений був погодитись на включення до уряду представників емігрантського уряду Станіслава Миколайчика.
Слайд #4
Перші порядки комунізму в Польщі
Поштовхом до приходу комуністів до влади стала заява державного секретаря США Джеймса Бірнса у вересні 1946 р., в якій він заявив, що питання про західні кордони Польщі залишається відкритим. У результаті вплив прозахідних сил у Польщі впав і комуністи зробили ривок до влади.
У вересні 1946 р. за ініціативою комуністів Крайова Рада Народова (парламент) прийняла рішення про перехід на планове ведення господарства. У листопаді 1946 р. комуністи (Польська робітнича партія) і соціалісти (Польська соціалістична партія) уклали угоду про спільні дії. У січні 1947 р. вони перемогли на виборах у сейм (парламент).
У лютому 1947 р. президентом Польщі став Б.Берут. У грудні 1948 р. ПРП і ПСП об'єднались в Польську об'єднану робітничу партію (ПОРП), яка стала правлячою майже на 40 років.
Поряд з ПОРП були створені Селянська і Демократична партія, які повинні були робити видимість збереження багатопартійності і залучити до соціалістичного будівництва широкі прошарки населення. Для більшого контролю з боку Москви, міністром оборони Польщі був призначений радянський маршал К. Рокоссовський.
Поштовхом до приходу комуністів до влади стала заява державного секретаря США Джеймса Бірнса у вересні 1946 р., в якій він заявив, що питання про західні кордони Польщі залишається відкритим. У результаті вплив прозахідних сил у Польщі впав і комуністи зробили ривок до влади.
У вересні 1946 р. за ініціативою комуністів Крайова Рада Народова (парламент) прийняла рішення про перехід на планове ведення господарства. У листопаді 1946 р. комуністи (Польська робітнича партія) і соціалісти (Польська соціалістична партія) уклали угоду про спільні дії. У січні 1947 р. вони перемогли на виборах у сейм (парламент).
У лютому 1947 р. президентом Польщі став Б.Берут. У грудні 1948 р. ПРП і ПСП об'єднались в Польську об'єднану робітничу партію (ПОРП), яка стала правлячою майже на 40 років.
Поряд з ПОРП були створені Селянська і Демократична партія, які повинні були робити видимість збереження багатопартійності і залучити до соціалістичного будівництва широкі прошарки населення. Для більшого контролю з боку Москви, міністром оборони Польщі був призначений радянський маршал К. Рокоссовський.
Слайд #5
Встановлення комуністичного режиму в Польщі
Фактори, які сприяли встановленню комуністичного режиму
Фактори, які стримували встановлення комуністичного режиму
· Спільна участь радянських і польських військ у визволенні країни.
· Присутність радянських військ на території країни. Тиск радянського керівництва на польський уряд.
· Невизнання країнами Заходу західних кордонів Польщі.
· Соціальні та економічні реформи ініційовані комуністами.
· Готовність країн Заходу поступитися своїм впливом у Польщі.
· Оточеність території Польщі країнами з прорадянськими урядами, спільний кордон з СРСР.
· Участь СРСР у поділі Польщі з Німеччиною у 1939 р.
· Стійкі антиросійські і антикомуністичні настрої в країні.
· Польська компартія була розпущена у 1939 р., а значна кількість польських комуністів репресовано.
· Існування польського емігрантського уряду, діячі якого були антирадянськи налаштовані.
· Існування армії Андерса, що воювала на боці західних союзників.
· Звинувачення СРСР, що він не надав допомоги Варшавському повстанню 1944 р.
· Більшість поляків були ревносними католиками.
Фактори, які сприяли встановленню комуністичного режиму
Фактори, які стримували встановлення комуністичного режиму
· Спільна участь радянських і польських військ у визволенні країни.
· Присутність радянських військ на території країни. Тиск радянського керівництва на польський уряд.
· Невизнання країнами Заходу західних кордонів Польщі.
· Соціальні та економічні реформи ініційовані комуністами.
· Готовність країн Заходу поступитися своїм впливом у Польщі.
· Оточеність території Польщі країнами з прорадянськими урядами, спільний кордон з СРСР.
· Участь СРСР у поділі Польщі з Німеччиною у 1939 р.
· Стійкі антиросійські і антикомуністичні настрої в країні.
· Польська компартія була розпущена у 1939 р., а значна кількість польських комуністів репресовано.
· Існування польського емігрантського уряду, діячі якого були антирадянськи налаштовані.
· Існування армії Андерса, що воювала на боці західних союзників.
· Звинувачення СРСР, що він не надав допомоги Варшавському повстанню 1944 р.
· Більшість поляків були ревносними католиками.
Слайд #6
Розвиток Польщі у 50-80-ті роках ХХ ст.
Нав'язана таким чином Польщі сталінську модель соціалізму (індустріалізація, кооперація, репресії), було з самого початку приречено на невдачу. Смерть Сталіна і критика його культу особи дала поштовх до масових виступів населення. У 1956 р. в Познані розпочались масові виступи проти сталінізму, які поширились на всю країну. Уряд застосував війська. Тільки у Познані загинуло 74 чоловіки 300 було заарештовано.
У жовтні 1956 р. до влади у Польщі прийшло нове керівництво на чолі з Владиславом Гомулкою, який був звільнений з в'язниці і реабілітований. Гомулко запропонував цілу програму реформ, з якої були здійснені тільки деякі косметичні заходи. Була припинена кооперація сільського господарства і форсована індустріалізація, ослаблені репресії. Ліквідовувався комітет держбезпеки. На підприємствах створювались Робітничі ради, які контролювали діяльність адміністрації. Відновлювався правовий статус ремісників та дрібних власників. Для зв'язків з польською діаспорою створювалось товариство "Поленія".
Проведені заходи на певний час стабілізували становище в країні. До того ж загальне пожвавлення економічного розвитку на певний час відсунуло кризи комуністичного режиму. Наприкінці 60-х років почались економічні труднощі, які викликали підвищення цін. Це спричинило наприкінці 60 – на початку 70-х років масові виступи студентів і робітників під впливом подій у Західній Європі та Чехословаччині. Події 60-70-х рр. привели до зміни у польському керівництві. Лідером ПОРП став Е. Герек.
Нав'язана таким чином Польщі сталінську модель соціалізму (індустріалізація, кооперація, репресії), було з самого початку приречено на невдачу. Смерть Сталіна і критика його культу особи дала поштовх до масових виступів населення. У 1956 р. в Познані розпочались масові виступи проти сталінізму, які поширились на всю країну. Уряд застосував війська. Тільки у Познані загинуло 74 чоловіки 300 було заарештовано.
У жовтні 1956 р. до влади у Польщі прийшло нове керівництво на чолі з Владиславом Гомулкою, який був звільнений з в'язниці і реабілітований. Гомулко запропонував цілу програму реформ, з якої були здійснені тільки деякі косметичні заходи. Була припинена кооперація сільського господарства і форсована індустріалізація, ослаблені репресії. Ліквідовувався комітет держбезпеки. На підприємствах створювались Робітничі ради, які контролювали діяльність адміністрації. Відновлювався правовий статус ремісників та дрібних власників. Для зв'язків з польською діаспорою створювалось товариство "Поленія".
Проведені заходи на певний час стабілізували становище в країні. До того ж загальне пожвавлення економічного розвитку на певний час відсунуло кризи комуністичного режиму. Наприкінці 60-х років почались економічні труднощі, які викликали підвищення цін. Це спричинило наприкінці 60 – на початку 70-х років масові виступи студентів і робітників під впливом подій у Західній Європі та Чехословаччині. Події 60-70-х рр. привели до зміни у польському керівництві. Лідером ПОРП став Е. Герек.
Слайд #7
Криза
Улітку 1980 криза досягла кульмінації і вилилась у численні робітничі страйки, в ході яких було створено опозиційне профспілкове об'єднання «Солідарність» на чолі з Лехом Валенсою. Спроби ПОРП змінити керівництво партії і держави не принесли заспокоєння. Діяльність «Солідарності» набула політичного характеру.
Намагаючись втримати владу, керівник ПОРП і уряду Войцех Ярузельський 13.12.1981 оголосив про запровадження воєнного стану. Влада у країні перейшла під контроль Військової Ради Національного Порятунку. Діяльність опозиції була заборонена, а її активісти — інтерновані.
Керівництво ПОРП намагалось провести реформи економіки і суспільного життя, які не мали успіху внаслідок панування ідеологічних догм, підтримуваних з Москви. Після початку перебудови в СРСР (1985) було послаблено політичний контроль за країнами соціалістичного табору і склались умови для початку реальних демократичних перетворень. Наприкінці 1980-х рр. реформаторські сили здобули поважні впливи всередині ПОРП. Згуртованіше виступила політична опозиція режиму.
Улітку 1980 криза досягла кульмінації і вилилась у численні робітничі страйки, в ході яких було створено опозиційне профспілкове об'єднання «Солідарність» на чолі з Лехом Валенсою. Спроби ПОРП змінити керівництво партії і держави не принесли заспокоєння. Діяльність «Солідарності» набула політичного характеру.
Намагаючись втримати владу, керівник ПОРП і уряду Войцех Ярузельський 13.12.1981 оголосив про запровадження воєнного стану. Влада у країні перейшла під контроль Військової Ради Національного Порятунку. Діяльність опозиції була заборонена, а її активісти — інтерновані.
Керівництво ПОРП намагалось провести реформи економіки і суспільного життя, які не мали успіху внаслідок панування ідеологічних догм, підтримуваних з Москви. Після початку перебудови в СРСР (1985) було послаблено політичний контроль за країнами соціалістичного табору і склались умови для початку реальних демократичних перетворень. Наприкінці 1980-х рр. реформаторські сили здобули поважні впливи всередині ПОРП. Згуртованіше виступила політична опозиція режиму.
Слайд #8
Після 1989 — III Річ Посполита
Усвідомлення невідворотності змін привело реформаторів з ПОРП і політичну опозицію до переговорів «круглого столу» на початку 1989, які поклали початок переходу від тоталітаризму до демократичного суспільства. За угодою між урядом і «Солідарністю» було сформовано перехідні Національні збори (сейм і сенат), які розпочали період реформ. Було запроваджено політичну демократію, внаслідок якої виникли десятки нових партій різної орієнтації, почалось здійснення переходу до ринкової економіки шляхом роздержавлення власності .
На поч.1990 ПОРП саморозпустилась, засудивши практику соціалістичного будівництва. Замість неї утворились ряд лівих робітничих партій, найвпливовішою з яких була Соціал-Демократія Республіки Польща. Були внесені зміни у Конституцію Польщі, які проголошували Польщу демократичною республікою. Влітку 1991 відбулись перші демократичні вибори у Національні збори, які не дали переваги жодному політичному угрупуванню. Восени того ж року президентом країни було обрано Леха Валенсу. Після розпуску Організації Варшавського Договору і Ради Економічної Взаємодопомоги Польща проголосила курс на інтеграцію у Європейське Співтовариство і вступ до оборонного союзу НАТО.
Труднощі перехідного періоду супроводжувались страйковими кампаніями і частими змінами урядів, які шукали шляхи економічної і соціальної стабілізації. Нові вибори у Національні збори, що відбулись восени 1993, принесли перевагу лівим силам, об'єднаним у Союзі Демократичної Лівиці (соціал-демократи, соціалісти, людовці та ін.).
Уряд, який очолив людовець Балдемар Павляк, запропонував програму дальших ринкових реформ з орієнтацією на їх соціальну спрямованість. У 1993—1994 намітились тенденції до стабілізації економічного розвитку і політичного життя демократичної Польщі.
В 2004 Польща вступила до Європейського Союзу.
Усвідомлення невідворотності змін привело реформаторів з ПОРП і політичну опозицію до переговорів «круглого столу» на початку 1989, які поклали початок переходу від тоталітаризму до демократичного суспільства. За угодою між урядом і «Солідарністю» було сформовано перехідні Національні збори (сейм і сенат), які розпочали період реформ. Було запроваджено політичну демократію, внаслідок якої виникли десятки нових партій різної орієнтації, почалось здійснення переходу до ринкової економіки шляхом роздержавлення власності .
На поч.1990 ПОРП саморозпустилась, засудивши практику соціалістичного будівництва. Замість неї утворились ряд лівих робітничих партій, найвпливовішою з яких була Соціал-Демократія Республіки Польща. Були внесені зміни у Конституцію Польщі, які проголошували Польщу демократичною республікою. Влітку 1991 відбулись перші демократичні вибори у Національні збори, які не дали переваги жодному політичному угрупуванню. Восени того ж року президентом країни було обрано Леха Валенсу. Після розпуску Організації Варшавського Договору і Ради Економічної Взаємодопомоги Польща проголосила курс на інтеграцію у Європейське Співтовариство і вступ до оборонного союзу НАТО.
Труднощі перехідного періоду супроводжувались страйковими кампаніями і частими змінами урядів, які шукали шляхи економічної і соціальної стабілізації. Нові вибори у Національні збори, що відбулись восени 1993, принесли перевагу лівим силам, об'єднаним у Союзі Демократичної Лівиці (соціал-демократи, соціалісти, людовці та ін.).
Уряд, який очолив людовець Балдемар Павляк, запропонував програму дальших ринкових реформ з орієнтацією на їх соціальну спрямованість. У 1993—1994 намітились тенденції до стабілізації економічного розвитку і політичного життя демократичної Польщі.
В 2004 Польща вступила до Європейського Союзу.
Слайд #9
Сучасна Польща
По́льща, Річ Посполита По́льща - держава у Центральній Європі. Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході — з Білоруссю таУкраїною, на півдні — з Чехією та Словаччиною, на заході — з Німеччиною. На півночі Польща омивається водамиБалтійського моря. Столицею Польщі є місто Варшава.
По́льща, Річ Посполита По́льща - держава у Центральній Європі. Польща має державний кордон з сімома країнами Європи: на північному сході вона межує з Росією (Калінінградська область) та Литвою, на сході — з Білоруссю таУкраїною, на півдні — з Чехією та Словаччиною, на заході — з Німеччиною. На півночі Польща омивається водамиБалтійського моря. Столицею Польщі є місто Варшава.
Слайд #10
Адміністративний поділ Польщі
Сучасний адміністративний поділ Польщі введено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Кількість воєводств скорочено до 16. Воєводства поділяються на 308 повітів , включаючи 65 міст, що мають статус міських повітів. Повіти поділено на 2489 ґмін .
Сучасний адміністративний поділ Польщі введено 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Кількість воєводств скорочено до 16. Воєводства поділяються на 308 повітів , включаючи 65 міст, що мають статус міських повітів. Повіти поділено на 2489 ґмін .
Слайд #11
Президенти III-ї Речі Посполитої
Ім'я
Термін
1
Войцех Ярузельський (Wojciech Jaruzelski)
31.12.1989 — 22.12.1990
2
Лех Валенса (Lech Wałęsa)
22.12.1990 — 22.12.1995
3
Александр Квасневський (Aleksander Kwaśniewski)
22.12.1995 — 23.12.2005
4
Лех Качинський (Lech Kaczyński)
23.12.2005 — 10.04.2010
5
Броніслав Коморовський (Bronisław Komorowski)
5.07.2010 —
Ім'я
Термін
1
Войцех Ярузельський (Wojciech Jaruzelski)
31.12.1989 — 22.12.1990
2
Лех Валенса (Lech Wałęsa)
22.12.1990 — 22.12.1995
3
Александр Квасневський (Aleksander Kwaśniewski)
22.12.1995 — 23.12.2005
4
Лех Качинський (Lech Kaczyński)
23.12.2005 — 10.04.2010
5
Броніслав Коморовський (Bronisław Komorowski)
5.07.2010 —
Слайд #12
Президенти
Слайд #13
Економіка Польщі
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Слайд #14
Економіка Польщі
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Слайд #15
Економіка Польщі
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Слайд #16
Економіка Польщі
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Слайд #17
Економіка Польщі
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Слайд #18
Економіка Польщі
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Польща — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість.
Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня. У 1997 було перевезено 386 млн. т вантажів, з них залізницями 224 млн., автомобільним транспортом — 96 млн., трубопровідним — 34 млн., морським — 24 млн., річковим — 8 млн. т.
Слайд #19
