- Головна
- Готові шкільні презентації
- Презентація на тему «Борис Дмитрович Грінченко»
Презентація на тему «Борис Дмитрович Грінченко»
427
Слайд #1
Борис ДмитровичГрінченко
Виконала роботу
Бойко Тетяна
Виконала роботу
Бойко Тетяна
Слайд #2
Початок життєвого шлях у
Дитинство і освіта
Ув`язнення
Педагогічна діяльність
Особисте життя
Літературна спадщина
Вшанування пам`яті
Слово про митця
План
Дитинство і освіта
Ув`язнення
Педагогічна діяльність
Особисте життя
Літературна спадщина
Вшанування пам`яті
Слово про митця
План
Слайд #3
Початок життєвого шляху
Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян.
Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає.
Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян.
Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає.
Слайд #4
З раннього дитинства стає помітним, що в сім'ї з'явилася незвичайна дитина: обдарована багатьма талантами. Насамперед, літературним. Починаючи з 6- літнього віку, хлопчик складає казки, вірші, байки; малює, ілюструючи саморобні газети та журнали.
Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано - перечитав все, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші.
Дитинство
Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано - перечитав все, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші.
Дитинство
Слайд #5
З раннього дитинства стає помітним, що в сім'ї з'явилася незвичайна дитина: обдарована багатьма талантами. Насамперед, літературним. Починаючи з 6- літнього віку, хлопчик складає казки, вірші, байки; малює, ілюструючи саморобні газети та журнали.
Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано - перечитав все, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші.
Дитинство
Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано - перечитав все, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші.
Дитинство
Слайд #6
З раннього дитинства стає помітним, що в сім'ї з'явилася незвичайна дитина: обдарована багатьма талантами. Насамперед, літературним. Починаючи з 6- літнього віку, хлопчик складає казки, вірші, байки; малює, ілюструючи саморобні газети та журнали.
Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано - перечитав все, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші.
Дитинство
Грамоті він навчився в сім'ї і досить рано - перечитав все, що було в батьківській бібліотеці і під впливом прочитаного почав писати вірші.
Дитинство
Слайд #7
Освіта
З одинадцятирічного віку Бориса віддали в середню школу в Харкові. Тут він продовжує свою “літературну” діяльність: “видає”, крім російського, і український журнал, глибше знайомиться з літературою, народною творчістю.
"Першими літературними вчителями " Б. Грінченко називає В. Скотта, Д. Байрона, В. Гюго, О. Пушкіна, М. Некрасова, О. Кольцова. Саме вони сприяли формуванню вольового характеру письменника.
З одинадцятирічного віку Бориса віддали в середню школу в Харкові. Тут він продовжує свою “літературну” діяльність: “видає”, крім російського, і український журнал, глибше знайомиться з літературою, народною творчістю.
"Першими літературними вчителями " Б. Грінченко називає В. Скотта, Д. Байрона, В. Гюго, О. Пушкіна, М. Некрасова, О. Кольцова. Саме вони сприяли формуванню вольового характеру письменника.
Слайд #8
Однак доля розпорядилася так, що навчальний заклад Б. Грінченкові не випало закінчити: за читання забороненої літератури його було виключено зі школи й ув'язнено.
П'ятнадцятирічному юнакові довелося пережити допити, знущання, холод і голод. Зрозумівши, що поліція нічого не доб`ється, його було звільнено під наглядом батька.
Ув`язнення
Умов для продовження навчання більше не було: підірване здоров'я, матеріальні нестатки.
П'ятнадцятирічному юнакові довелося пережити допити, знущання, холод і голод. Зрозумівши, що поліція нічого не доб`ється, його було звільнено під наглядом батька.
Ув`язнення
Умов для продовження навчання більше не було: підірване здоров'я, матеріальні нестатки.
Слайд #9
Він зумів, не маючи ніякої освіти, скласти іспити на звання народного вчителя при Харківському університеті. З цього моменту (1881 року) почалася його освітньо-педагогічна діяльність, яка тривала до 1893 року. Він він вчителював у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини, продовжуючи писати.
Вже там он пізнайомився 1883 року на курсах вчителів
у Змієві познайомився з молодою вчителькою Марією
Педагогічна діяльність
Вже там он пізнайомився 1883 року на курсах вчителів
у Змієві познайомився з молодою вчителькою Марією
Педагогічна діяльність
Слайд #10
Він зумів, не маючи ніякої освіти, скласти іспити на звання народного вчителя при Харківському університеті. З цього моменту (1881 року) почалася його освітньо-педагогічна діяльність, яка тривала до 1893 року. Він він вчителював у селах Харківщини, Сумщини, Катеринославщини, продовжуючи писати.
Вже там он пізнайомився 1883 року на курсах вчителів
у Змієві познайомився з молодою вчителькою Марією
Педагогічна діяльність
Вже там он пізнайомився 1883 року на курсах вчителів
у Змієві познайомився з молодою вчителькою Марією
Педагогічна діяльність
Слайд #11
Особисте життя
Молоді люди відразу ж сподобалися один одному. Вже через рік вони одружилися і були разом до самої смерті. У тому ж році у них народилася дочка Настя, яка також, як батько і мама, стала письменницею.
Однак доля не була прихильною до Анастасії - коли дівчині було 23 роки, вона померла від туберкульозу, швидко розвинулась після арешту у справі "Селянського союзу" в 1905 році. Від хвороби помер і маленьких син Насті.
Молоді люди відразу ж сподобалися один одному. Вже через рік вони одружилися і були разом до самої смерті. У тому ж році у них народилася дочка Настя, яка також, як батько і мама, стала письменницею.
Однак доля не була прихильною до Анастасії - коли дівчині було 23 роки, вона померла від туберкульозу, швидко розвинулась після арешту у справі "Селянського союзу" в 1905 році. Від хвороби помер і маленьких син Насті.
Слайд #12
Літературна спадщина
Виходять у світ його поетичні збірки
«Пісні Василя Чайченка» (1884 р), «Під хмарним небом» (1893 р.), «Серед темної ночі» (1901 р.), і «Під тихими вербами» (1902 р.), публікує п'єси «Лісні зорі»
(1897 р.), «Нахмарило» (1897 р.), «Степовий гість» (1898 р.), «Серед бурі» (1899 р.), «На громадській роботі» (1901 р.).
Виходять у світ його поетичні збірки
«Пісні Василя Чайченка» (1884 р), «Під хмарним небом» (1893 р.), «Серед темної ночі» (1901 р.), і «Під тихими вербами» (1902 р.), публікує п'єси «Лісні зорі»
(1897 р.), «Нахмарило» (1897 р.), «Степовий гість» (1898 р.), «Серед бурі» (1899 р.), «На громадській роботі» (1901 р.).
Слайд #13
Літературна спадщина
Виходять у світ його поетичні збірки
«Пісні Василя Чайченка» (1884 р), «Під хмарним небом» (1893 р.), «Серед темної ночі» (1901 р.), і «Під тихими вербами» (1902 р.), публікує п'єси «Лісні зорі»
(1897 р.), «Нахмарило» (1897 р.), «Степовий гість» (1898 р.), «Серед бурі» (1899 р.), «На громадській роботі» (1901 р.).
Виходять у світ його поетичні збірки
«Пісні Василя Чайченка» (1884 р), «Під хмарним небом» (1893 р.), «Серед темної ночі» (1901 р.), і «Під тихими вербами» (1902 р.), публікує п'єси «Лісні зорі»
(1897 р.), «Нахмарило» (1897 р.), «Степовий гість» (1898 р.), «Серед бурі» (1899 р.), «На громадській роботі» (1901 р.).
Слайд #14
Вшанування пам`яті
Здоров'я Бориса Грінченка підірване туберкульозом, після смерті своїх улюблених ще більше погіршилося. Він був змушений переїхати в Італію, де помер в 1910 році. Поховали письменника в Києві на Байковій кладовищі.
Здоров'я Бориса Грінченка підірване туберкульозом, після смерті своїх улюблених ще більше погіршилося. Він був змушений переїхати в Італію, де помер в 1910 році. Поховали письменника в Києві на Байковій кладовищі.
Слайд #15
22 серпня 2011 року у сквері поряд із адміністративним корпусом Київського університету імені Бориса Грінченка по
вул. Воровського 18/2 відбулося урочисте відкриття пам'ятника Грінченку (скульптор
Обезюк М. Н., архітектор
М.О. Босенко)
вул. Воровського 18/2 відбулося урочисте відкриття пам'ятника Грінченку (скульптор
Обезюк М. Н., архітектор
М.О. Босенко)
Слайд #16
Народний меморіально-літературний музей Бориса Гринченка
( с. Олексіївка на Луганщині)
( с. Олексіївка на Луганщині)
Слайд #17
Народний меморіально-літературний музей Бориса Гринченка
( с. Олексіївка на Луганщині)
( с. Олексіївка на Луганщині)
Слайд #18
Музей Бориса Грінченко
Слайд #19
Музей Бориса Грінченко
Слайд #20
Музей Бориса Грінченко
Слайд #21
Вулиці імені
Бориса Грінченко
Бориса Грінченко
Слайд #22
Слово про митця
Дух воскресне як народ живий
З вогню, труда сподвижного й святого.
Стоїть Грінченко – вічний Вартовий
Біля криниці слова золотого.
Станіслав Чернілевський
Не тільки як талановитий письменник та визначний громадський діяч дорогий він нам. Але й як зразок непохитності, громадської самодіяльності, боротьби з тяжкими обставинами.
С.Єфремов
Він належав до “ неспокійних, вихроватих ” натур, “ котрі кидаються на всі боки, заповнюють прогалини, літають, піднімають повалене, будують нове, шукають способів підняти до роботи більше рук ”
І. Франко
Він був вартовим, що цілі десятиліття не сходив зі свого важкого і відповідального місця.
С. Єфремов
Дух воскресне як народ живий
З вогню, труда сподвижного й святого.
Стоїть Грінченко – вічний Вартовий
Біля криниці слова золотого.
Станіслав Чернілевський
Не тільки як талановитий письменник та визначний громадський діяч дорогий він нам. Але й як зразок непохитності, громадської самодіяльності, боротьби з тяжкими обставинами.
С.Єфремов
Він належав до “ неспокійних, вихроватих ” натур, “ котрі кидаються на всі боки, заповнюють прогалини, літають, піднімають повалене, будують нове, шукають способів підняти до роботи більше рук ”
І. Франко
Він був вартовим, що цілі десятиліття не сходив зі свого важкого і відповідального місця.
С. Єфремов