Слайд #3
Власне під італійським впливом в архітектурі і образотворчому мистецтві Львова вже з початку XVII ст. з'явились такі характерні стилістичні риси бароко, як зіткнення протилежних елементів – співставлення реального та ілюзорного, контрасти ритміки й масштабів, світла і тіні, фактур і матеріалів, динамізм композиції, криволінійні форми.
Ірраціональність та театральність світогляду бароко знаходили вираз у домінуванні декоративності над тектонікою, складній символіці й містицизмі.У 1740–1770-х рр. стиль бароко перейшов у пізню стадію, яку в мистецтвознавстві відокремлюють в стиль рококо.
Цей період у львівському мистецтві відзначався вишуканою декоративністю, домінантою кривих ліній, підкресленою асиметричністю, характерними орнаментальними мотивами (один з них – рокайль, стилізована мушля).