Аналіз твору«Климко» — Григір Тютюнник

«Климко» – повість, написана українським письменником Григорем Тютюнником, що побачила світ у 1970-х роках.

Літературний рід: епос.

Жанр: повість.

Головне: Климко під час війни втратив свого єдиного родича – дядька Кирила; осиротілий хлопчик знаходить прихисток зі своїм шкільним другом та вчителькою; аби врятувати їх від голоду, йде по сіль в інше місто; вже біля рідної станції його вбиває куля німців.

Ідея: засудження війни, прославляння людської доброти та чуйності.

Головні герої: Климко, дядько Кирил, друг Зуфальт, їхня вчителька Наталія Миколаївна з маленькою донькою Олею, тітка Марина.

Значення в літературі: твір показує проблему прифронтового дитинства,коли хлопчику доводиться дорослішати на десятки років лише за декілька місяців.

Особливості: повість є автобіографічною, бо Григір у віці 11 років через голод під час війни у 1942 році пішов пішки до своєї матері у Полтаву з Донбасу.

Чому я маю прочитати цей твір: це достовірне джерело про воєнне життя дітей.

Додатково: у лютому 1980 автор отримав премію імені Лесі Українки.