Твір у форматі ЗНО: «Щастя»

Чого бажають усі люди? Звичайно ж, бути щасливими. Ми шукаємо своє щастя протягом всього життя. Воно таке різне і таке однакове. Хтось знаходить його в сімейному затишку, хтось — у грошах, інший — у славі чи творчості. Але є й ті, хто так і не може стати щасливим. Щодня вони запитують себе: «Чому світ такий несправедливий? Чому всі навколо радіють життю, а я страждаю?». Можливо, варто задуматись над тим, що причина саме в тобі. Не варто чекати, поки щастя впаде тобі на голову. Навколо безліч можливостей, тож вставай і працюй.

По-перше, потрібно вміти знаходити щастя у простих речах. Хіба розуміння того, що ти живий, здоровий, маєш близьких людей, які люблять і цінують тебе — не привід стати щасливим?

Для мене щастя — це розуміння того, що я здорова, маю прекрасну родину, друзів та рідний дім, де мене завжди чекають. Щоразу, коли мені погано, коли я хочу почати скаржитись на свою долю, я згадую, що є люди, які б мріяли опинитися на моєму місці. Є ті, у кого немає жодної близької людини, даху над головою, вони не знають, як жити далі. Попри все, ці люди знаходять привід для щастя. Вони радіють кожному дню і тому, що живуть на цій землі. Є ті, хто позбавлений здоров’я, найголовнішого, що є у людини, проте вони не опускають рук і виборюють своє право на життя. Тож я не маю жодного права на смуток. Я хочу ловити кожну мить і бути щасливою лише тому, що я живу.

По-друге, потрібно розуміти, що щастя — це не матеріальні речі. Їх можна легко втратити і так само легко придбати. Вони не коштують нашого життя та здоров’я. Найголовніше — це моральні цінності, адже вони завжди будуть у твоїй душі, ніхто не зможе відібрати їх у тебе.

Не можна не згадати головного героя п’єси Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» Герасима Калитку. Чоловік так захопився мріями про заможне життя, що зовсім забув про найголовніше: родинне щастя та добробут. Свого сина він хоче одружити з багатою дочкою Пузиря, його не турбує те, що Роман кохає іншу. Він думав лише про багатство та легку наживу. Калитка вирішує купити фальшиві гроші й придбати за них багато землі, щоб всі в селі знали його як заможного чоловіка. Проте всі мрії Калитки зруйнувалися в один момент: у мішку з придбаними «грошима» виявився папір. Ця невдача так вразила Герасима, що він вирішив повіситись. На щастя, його було врятовано. Проте сам чоловік тому не зрадів, замість подяки він кричав: «Краще смерть, ніж така потеря!». Я вважаю, що Калитку було справедливо покарано за його меркантильність і скупість. Ця історія вчить читачів тому, що не можна жити лише заради грошей, адже є безліч значно важливіших речей, які роблять тебе щасливим.

Отже, кожен із нас знаходить щастя в різних речах. Головне — це розуміти, що воно полягає не в задоволенні своїх потреб чи бажань, що це значно глибше поняття. Щастя — це стан душі, а не гаманець, повний цінних папірців. Не всім людям вдається зберегти своє щастя, тож тримайте його міцно й не забувайте, що є головним у житті.