Твір на тему: «Книга чи комп’ютер: за чим майбутнє?»

Комп’ютери чи книги? Книги чи комп’ютери? Що ж заслуговує на більшу увагу? Що займає важливіше місце в нашому житті? Мене відверто дивують люди, які все ж намагаються виділити для себе з цих двох незамінних речей щось краще, головніше. Не розумію, як можна обрати щось одне між двома найавторитетнішими джерелами інформації усіх часів. Тому, я вважаю, що і книга, і комп’ютер в найближчому майбутньому не здадуть своїх позицій і займуть однаково важливі місця в житті кожного з нас.

По-перше, книга завжди залишалась вірним супутником інтелігентної, освіченої людини. Цікаво те, що друкований матеріал, поданий у такій формі, часто виконує роль доброго друга, який не тільки розширює твій світогляд, а й може розважити в холодний зимовий вечір чи навіть врятувати від небажаної самотності. Мабуть, хтось зі мною не погодиться, але книга все ж може змінити життя. Звичайно, вона не перевертає його з ніг на голову, але, зазвичай, потрапивши в потрібний момент у руки потрібної людини, сприяє її розвитку та неодмінному швидкому вдосконаленню. Тому і в наші дні популярною залишається стара, невмируща мудрість: «Книга — джерело життя».

Яскравим прикладом, який вдало ілюструє наведений вище аргумент, є події, змальовані в романі Павла Загребельного «Диво», де частково порушено питання ролі книги в житті людини. Маленький хлопчик Ярослав народився кульгавим, а все своє дитинство він сильно хворів. Тому увагою батька був трохи обділений. Князь Володимир не хотів допомагати йому вивчати військову справу, брати з собою в походи. Тому єдиною розрадою хлопця залишалось читання книжок. Оця повага та любов до книг змінили Ярослава, довгі години, проведені над книжками, дали свої результати. Отримавши отой колосальний багаж знань, Ярослав став найосвіченішою людиною у своїй сім’ї, а потім і в цілій країні. Адже саме він зумів зайняти Київський престол незадовго після смерті батька. А ім’я, яке дав йому народ, говорить саме за себе, бо саме цього чоловіка ми знаємо як Ярослава Мудрого.

По-друге, не можна ігнорувати й інше, не менш важливе джерело інформації — сучасний персональний комп’ютер. Цей пристрій є у кожному домі, офісі, магазині, навіть класній кімнаті. Ця багатоопераційна система дозволяє нам знаходити, поширювати, аналізувати, створювати, редагувати й просто отримувати потрібну інформацію, людям не потрібно навіть виходити з власного будинку. Тому роль цього диво-винаходу неможливо переоцінити на сучасному етапі розвитку суспільства.

Я, наприклад, життя свого без комп’ютера взагалі не уявляю. Я захоплююсь його універсальністю та унікальністю. Завдяки цьому пристрою я можу розвиватись, а не, як дехто думає, деградувати. Вже в одинадцятому класі я зрозуміла, що комп’ютер, а інтернет зокрема, є надійним і незамінним помічником у підготовці до ЗНО. Адже саме завдяки ним моя підготовка стала більш ефективною і результативною.

Отже, не треба намагатися порівняти непорівнюване й обрати з кращого найкраще, бо нікому це ще досі не вдалося. Треба затямити, що книга і комп’ютер завжди залишатимуться основними джерелами інформації, які не просто мирно співіснують, а й вдало доповнюють одне одного.