Твір на тему: «Людина повинна вірити в себе»

Мудрі люди говорять, що ми самі творимо своє життя, а відтак і свою долю. З цього випливає, що, за великим рахунком, кожна дрібничка, кожна невдача, кожний проступок на життєвому шляху — це тільки наша заслуга. І якщо ж це справді так, то єдина людина, на яку треба спиратися і можна розраховувати, і є кожен з нас власною персоною. Тоді варто задуматися, якщо на нас лежить така величезна відповідальність, то якою має бути головна умова, що може допомогти людині здійснити усі свої мрії, обрати правильні цінності і цілі, оминути помилки і невдачі? На мою думку, головною умовою, яка подарує шанс на щасливе життя, є стовідсоткова віра в себе і в свої сили.

Людське життя — дуже складна й незрозуміла штука, тому воно постійно супроводжується купою проблем, непорозумінь і труднощів, відтак тільки сильна духом людина може з гідністю і честю витримати усі ці важкі випробовування. Чому віра в себе є такою важливою для нас? Все дуже просто. Для того, щоб навчитися давати відсіч, бути конкурентоспроможним, бачити у собі перспективи для розвитку, а не просто пливти за течією, треба вміти помічати у собі плюси, бачити у собі позитивні сторони, себто мати оцю ж таки віру. Адже, коли людина може постояти за себе, розуміє, що хоче отримати від свого існування на цій землі, коли вміє відокремлювати другорядне від основного, то вона починає нарешті жити і вдосконалюватися.

До речі, чудовим прикладом з літератури, який підтверджує думку про те, що від віри людини в себе залежить її життя, є новела Франца Кафки «Перевтілення». Грегор Замза усе своє життя вважав себе справжнім непотребом, думав, що він зайвий у своїй родині, натомість саме він важко працював і повністю забезпечував сім’ю грошима. Грегор міг би стати розвинутою, цікавою, своєрідною людиною, але, на жаль, він обрав інший шлях — чоловік повністю зневірився в собі, закрився і просто існував, функціонував за незмінним буденним графіком. Оця зневіра в себе перетворила Грегора на моральну комаху ще за довго до того, як той став потворою фізично. Він відмовився долати труднощі тільки через те, що його рідні зневірилися в ньому, але знову ж таки, рідні б не зневірилися у своїй близькій людині раніше за оцю саму людину, адже тільки ми, і ніхто крім нас, формуємо своє життя, відтак і ставлення інших до своєї особи.

Отже, безсумнівно, віра в себе — це запорука подальшого щасливого особистісного розвитку й життя; це та умова, яка дарує право на здійснення усіх заповітних мрій і бажань, яка допомагає кожному з нас почувати себе гідною людиною. Тому треба усіма силами намагатись розвивати в собі це почуття і ні в якому разі від нього не відгороджуватися.